Знаєте, що я зрозуміла? Я - книжкова сова🦉

Я взагалі не вмію читати вдень. Зранку мій мозок не налаштований, вдень мене відволікає буквально все: телефон пікнув, згадала про кухню, ще щось придумала… і читання розсипаєтьсяА от вночі - моє. Сідаю (лягаю) і можу читати без перерви до ранку 🦉До чого це все: вчора вночі почала книгу Катерини Пекур - "Пісня бризів"

Поки дуже цікаво. Чимось нагадує вайб "Міста сходів" - вигаданий світ, інший устрій. Трохи важкувато заходить через новий світ і правила, бо вони сильно відрізняються від наших, але, в принципі, це і затягує
Чому варто прочитати:

У світі, де небо належить монстрам, безпека купується ціною тотального контролю та жорстокої нерівності. Всі бояться бризів - істот, що літають без крил і колись ледь не спопелили цивілізацію. Лікарка Санда - людина "другого сорту" в цьому суспільстві, але саме вона опиняється в епіцентрі розслідування, яке веде офіцер могутнього Комітету Спасіння. Коли вони починають розплутувати клубок державної змови, виявляється, що вороги - це не завжди ті, хто з пазурами, а справжнє зло може носити ідеально відпрасовану форму. Це історія про те, як руйнуються ілюзії, і про вибір, який змінює долю цілого світу. Тропи: "від ворогів до спільників", "антиутопія", "пошук правди", "сильна героїня".До речі цікаво, що дуже мало відгуків бачила на цю книгу. Ви читали?

👀