Так ось, запримітив наш міні-міністр сільського розливу атлетичного хлопчину, що порався з автомобілем, запитав про нього, отримавши, як я розумію, позитивні відгуки, викликав його до себе на розмову і запропонував йому роботу. Як пізніше розповідав мені сам мій приятель 😂:«Щось на зразок ад’ютанта-тілоохоронця-водія. Став я його возити там по банях, борделях, п’янках-гулянках і коханках. Час від часу приїздили на якісь мутні теми, пов’язані зі здачею гільз від снарядів на цветмет… Ну, щось у такому дусі». Час йшов. Тодішня кучмівська кримінальна машина працювала як годинник. Забирають нашого міні-Кузьмука в Київ працювати. З трьох разів здогадайтесь, кого він після себе лишив займатися всіма його справами? Вірно ✅ Вгадали 😂. Лишився мій приятель його намісником і, я так розумію, справи вів досить вдало, бо далі ми з ним уже не спілкувались. Через пару років сам пішов на підвищення, а далі сліди його загубились…2. Вчіть англійську мову.

Це завжди перевага перед будь-ким, будь-де. Сьогодні знання іноземних мов, як-от лише англійська, не є максимумом. Я знаю військових, що володіють трьома-чотирма іноземними мовами. Їм пропонують контракти як у ГУР, СЗР та СБУ, і вони не будуть штурмувати посадки, аби десь на Троєщині було світло. Самі розумієте… Як-то кажуть:«Нетума — штурмуй дома».Приклад:

Ще коли про приватні військові компанії в Україні навіть ніхто й не чув, був у автора приятель, що встиг попрацювати в одній із найпрестижніших приватних компаній у світі (згодом була в епіцентрі декількох міжнародних скандалів і була переіменована). Почав він ще миротворцем у тодішній Югославії. Заявки на відрядження подавали сотні кандидатів, але був один нюанс:мій приятель любив з дитинства дивитися англомовне кіно з нашими субтитрами, ще була в нього пристрасть — читати англомовні книги й самому зі словником їх перекладати. Потім — гімназія №1, закінчив школу так собі, але мовою розлагающегося Заходу володів на відмінно. Потрапити в список обраних (на Югославію) було майже нереально. Не тому, що обирали найкращих, НЕ тому, що потрібно було давати хабар. Були випадки, коли з 2000 доларів ви мали сплачувати своєму «благодійнику» 50% від суми щомісяця. Уявляєте? Мій приятель нічого нікому не платив, бо на всю групу потрібна була хоч одна людина, яка могла нормально спілкуватися з західними партнерами. Це був мій товариш 😄. Він і виконував функції перекладача все своє відрядження. Потім контракт в Африці, знайомство з хлопцями з ПВК. Він був фахівець із радянських систем озброєння, міг розповісти все про совкову зброю + міг її полагодити. Пауза. Звільнення з нашої армії. Контракт — Африка, але тепер уже зовсім інші гроші. Ірак, потім Афганістан, переїзд у США, де сліди його загубились… Ось вам ще два корисні навики, що змінять ваше життя на краще. За приклади не судіть строго. Всіх обійняв 🤗