🔥 ЗНОВУ ПРОБИТО ДНО В МИКОЛАЄВІ. СЛУЖБОВА КВАРТИРА — У ПРИВАТНІ РУКИ, А ЛЮДИ БЕЗ ЖИТЛА — «ШУКАЙТЕ Й ВИНАЙМАЙТЕ»🫵

Поки люди з окупованих територій, які через війну втратили свої домівки, змушені шукати житло, винаймати квартири та роками витрачати останні гроші на оренду, у Миколаєві відбуваються історії, які дуже складно пояснити з точки зору звичайної людської справедливості.

Голова Центрального районного суду Миколаєва Галина Подзігун разом із молодшою донькою приватизувала трикімнатну квартиру, яку отримала в користування від Миколаївської міської ради ще у 2009 році.

І все б нічого — якби йшлося про людину, яка взагалі не має даху над головою.

Але, за даними журналістів, родина судді вже має іншу нерухомість.

У деклараціях фігурують земельна ділянка, квартира площею 93 кв. м, яка з 2022 року належить чоловікові Галини Подзігун — також судді Вадиму Гаврасієнку, а також будинок площею близько 180 кв. м, який у документах зазначений як «недобудований».

Щоправда, ще у 2020 році журналісти побачили там ознаки житлового використання.

А тепер — вишенька на цьому майновому торті.

🍒

Галина Подзігун та її чоловік задекларували $213 тисяч готівкою.

І тут мимоволі виникає дуже просте питання:

як так виходить, що люди, які через війну реально втратили житло, змушені поневірятися по орендованих квартирах, а службове житло, яке місто колись надало судді, зрештою стає приватною власністю?

Для одних миколаївців — черга, оренда, пошук квартири та постійна боротьба за дах над головою.

А для інших, схоже, — службова квартира сьогодні, приватна власність завтра.

Галина, будь ласка — усе для вас.

🤷‍♂️

Особливо цікаво це виглядає на тлі того, що родина судді вже має нерухомість, а дорослі доньки подружжя також володіють майном.

Тож історія не просто про одну квартиру.

Вона про те, як комунальне майно опиняється у приватній власності людей, які далеко не виглядають безхатченками.

І поки звичайні українці, зокрема ті, хто втратив домівки через окупацію, шукають, де жити й за що платити оренду, у Миколаєві знову виникає ситуація, після якої хочеться запитати:

А для кого взагалі існує комунальне житло — для тих, хто його найбільше потребує, чи для тих, кому просто пощастило опинитися ближче до системи?

🤔 Миколаїв, здається, знову пробив дно.