Не віриться, що минуло 7 років — сім чортових років між тим, що тоді здавалося початком нової епохи, і тим, що маємо зараз. 🤦19 квітня 2019 року — стадіон, крики, емоції через край, надія, яка буквально висіла в повітрі. Володимир Зеленський проти Петро Порошенко — не просто дебати, а символ моменту, коли країна вирішила натиснути «перезавантаження» і повірити, що цього разу все буде інакше.Тоді говорили про нову політику, чесність, кінець старих правил гри. Люди вірили — по-справжньому, без цинізму. А сьогодні озираєшся назад і ловиш себе на простому, але неприємному питанні: а де це все? Де той розрив із минулим, де результат, за який билися в коментарях, стояли в чергах і ставили галочки в бюлетенях? Минуло всього 7 років, а відчуття ніби по колу — те саме дежавю, та сама втома, та сама злість, тільки без ілюзій.😡Бо реальність завжди жорсткіша за красиві слова зі сцени, а систему не ламають гучними фразами під оплески. 🫵Історія не запам’ятовує обіцянки — вона фіксує наслідки. І тому головне питання сьогодні звучить максимально просто і жорстко: це були дебати про майбутнє чи просто добре зігране шоу, за яке країна платить досі?☝️