⭐ Вибрана стаття

Т-80 — радянський основний бойовий танк. Прийнятий на озброєння 1976 року, він став першим у світі серійним танком з газотурбінним двигуном в ролі основної силової установки, випередивши американський «Абрамс» на кілька років. У ході виробництва зазнавав суттєвих модифікацій, найважливішими з яких є Т-80Б з керованим озброєнням і Т-80БВ з динамічним захистом, а також ліг в основу останніх радянських танків Т-80У й Т-80УД, українських Т-84 та російських Т-80БВМ. Усього виготовлено близько 5 тисяч танків родини Т-80, частина яких експлуатується збройними силами Кіпру, Пакистану, Південної Кореї, Росії й України. Бувши послідовником Т-64 та Т-72, Т-80 отримав їхні типові риси: комбіновану броню, екіпаж із трьох осіб, 125-мм гладкоствольну гармату 2А46 та механізм заряджання всередині башти. Вага машини складає від 42 до 46 тонн. Завдяки газотурбінному двигуну потужністю 1000 к.с. або більше танки родини Т-80 переважали сучасні їм радянські машини за рухливістю, але були дорогими у виробництві та споживали значно більше пального. Т-80 мав стати заміною для Т-64 і Т-72, однак усі три родини машин виготовлялись паралельно з 1976 до 1987. Т-64 та Т-80 вважались елітною технікою, отримували сучасніше озброєння та бронювання й не постачалась на експорт, тоді як Т-72 був дешевшим, простішим, масовим та дозволеним до експорту.