Сталеві воїни «Сталевої Сотки»Олег родом із Луцька. У цивільному житті він 14 років працював на аграрному підприємстві «Вілія», де зрозумів головне: будь-яка система тримається на людях.«В нас був великий колектив. Основа будь-якого підрозділу – це люди. І до кожної людини треба знайти підхід», – говорить він.Військовий шлях Олега почався ще у 1985 році. Він пройшов строкову службу у Львові, а згодом – військову підготовку, після якої отримав офіцерське звання.У 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, Олег потрапив на службу до Волинського ТЦК та СП, звідки у 2024 році перевівся до «Сталевої Сотки». Сьогодні лучанин – офіцер штабу батальйону матеріального забезпечення 100 омбр. Його робота – це збір та обробка інформації, документообіг і координація процесів, від яких залежить ефективність логістики підрозділу.Батальйон, у якому служить наш герой, виконує ключові завдання забезпечення, а це означає постійну роботу з даними, людьми і ресурсами.«Я мав досвід роботи з документами і саме тому потрапив на службу до штабу», – згадує боєць.Сьогодні Олегу 58 років, але він продовжує тримати темп служби нарівні з молодшими побратимами. Його робота – це не передова у прямому розумінні, але саме тут формується основа стабільності підрозділу.Суттєво допомагають і сучасні технології. За словами військового, цифровізація змінила підхід до щоденних задач.«Додаток «Армія+» суттєво спростив роботу з документами. Підрозділи нашого батальйону знаходяться на чималій відстані один від одного, і раніше написання тих же рапортів вимагало чимало часу – зараз це займає лічені хвилини», – пояснює офіцер.Попри війну, Олег не втрачає зв’язку з мирним життям. Його вдома чекає велика родина, а сам він вже знає, що робитиме після Перемоги.«Після війни хочу повернутися на «Вілію»», – каже він.#сталева_сотка #хоробрим_бог_допомагає #100_омбр #бмз #19_ак #сухопутні_війська #зсу