👁 652
25-07-14 17:25
Перспективи посмертя грішників в народних казках.Народний фольклор сповнений міфічних сюжетів, казкам магічного типу з описом Потойбіччя ми завдячуємо добрим мандрівникам, які там побували й змогли повернутися. Мандрівник, зазвичай відправляється в подорож з різних причин, наразі важлива мета: здобуття сакрального знання. Перед героєм стоїть завдання дізнатися щось дуже важливе у Чорта (се не обов'язково Велес), Сонця або іншого створіння, яке може володіти таким знанням. В дорозі мандрівник зустрічає різних потойбічних істот, які вічно займаються якоюсь справою. Вони просять хлопця дізнатися ще й тривалість їхнього покарання.Тепер декілька згадок про дані покарання в казках:– То не берести, а два брати б’ються вже тисячу років. І вони ніколи не перестануть битися, бо дуже збиткувалися над своїми рідними: на старість їсти не давали, сорочки не прали, а перед смертю вигнали слабих на зелену пашу.– Ніколи. То не каченята, а її бідні діти. Вона їх погубила: їстоньки не давала, спатоньки не клала, сорочечок не прала. Буде їх доти виганяти, поки я не згасну на ясному небі.– Приснилася й риба, яка тримає на собі золотий міст. Питала, доки ще тримати.– Триматиме доти, поки не скине в річку першого подорожнього, що ступить на міст. (Казка "Як Іван до Сонця ходив")– А я ще виділа у сні дві сороці, що їлися на яблунці над яблуком. А пан каже:— То дві рідні сестрі не годні майном поділитися. (Казка "Що таке добра і зла година")Окремо можна згадати рядки з одної з версій Голубиної Книги:"Только тымъ грехамъ покаянья нѣтъ,Который бранитъ, братцы, Свята Духа,Только тымъ грехамъ покаянья нѣтъ,Который бранитъ, братцы, отца съ матерью,Только тымъ грехамъ покаянья нѣтъ,Который грѣшитъ кумъ съ кумою крестовою,Да который в утробѣ плодъ запарчивалъ, –Только тымъ грехамъ покаянья нѣтъ"[1, с.38]Варто зазначити, що всі варіанти книги пронизані двовір'ям, тому під Святим Духом, очевидно, маються на увазі Боги та Їх діяння. 1. Сборник русских духовных стихов / сост. В. Варенцовым. – Санкт-Петербург: Изд. Д. Е. Кожанчикова, 1860. – 248, [3] c..#міфологія