Причетних до воїнства - зі святом, най береже вас князь небесний, Перун. Будьте хитрими, будьте сильними, будьте везучими. Я ж привітаю ще Велеслава Шипота, моє серце, з святом. Нехай всі ті привітання долетять до Вирію, бо нема і дня щоб його не було згадано. Тими сльозами можна наповнити океани, біль не вщухає. Я було писала про повір'я, про вишиту сорочку, обіцяла викласти, напишу трохи особистого, бо що вже. Велеслав Шипіт щиро обожнював народне мистецтво, він в те вкладався, що сам зробити не міг, в те вкладався грішми, щиро вважав, що то правильно. Ох, як він любив спостерігати, як щось вишивалось, чи малювалось, часом я возила щось своє і він так підглядав. Він дуже хотів вишиту сорочку, геть особисте вже тут не напишу, але вище вже писала про повір'я, що дружина/наречена свого чоловіка/нареченого, на тамтому світі знайде за своєю сорочкою, бо в сорочці є "ключик" про який знає тільки автор. Я в це щиро вірю. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Шипіт чітко сказав, що хоче бути похованим у вишитій сорочці, про це знали близькі. З цією сорочкою ми з рідними їхали в морги Дніпра. В дорозі я ще пришивала ґудзики і мої випадкові сусідки навіть світло не вимикали аби я могла доробити ту роботу, отак ревіла і шила. Ми не знали в якому стані і як все відбуватиметься далі. Я хочу щоб люди це знали, скільки всього треба зробити аби знайти, вшанувати, скільки ти безкінечно чекаєш і слухаєш дурні коментарі. Вся ця робота не робиться сама, рідні проходять нелюдське, і добре якщо тобі допоможуть, а не ручкою помахають з "тримайся", тільки реальність, як виявилась, ультра брутальна. Не говоритиму про шторм з снів в поїзді. Після повернення ми з рідними зробили те що реально було зробити, про що вже писала, його сорочка з ним, як і пояс. Весільний одяг став не весільним. Велеслав Шипіт живий у моєму серці і свідомості, з усім найкращим і з усім найгіршим. Воїн, Волхв, найкращий на світі брат, найближчий друг, побратим, найкращий син, для мене - серце, і просто Шипіт, яким він був і є, з усім хорошим і не дуже. Най тобі, Шипіт, розростуться на тім світі вічні сади, а простір пахне вишневим цвітом. Тричі Слава нашому Воїнству.