Рік тому призначення міністром оборони Рустема Умєрова публічно вітали низка громадських організацій (включно з ЦПК).Ми сподівалися, що Умєров, якого Зеленський позиціонував як ефективного управлінця, перетворить "Міністерство поразки" (за Резнікова) на критично потрібне для виживання України "Міністерство перемоги".Ми – помилилися. Двічі.Спочатку в оцінці організаційних спроможностей нового міністра. Потім – поклавшись на непублічні спроби відкоригувати управлінський хаос, який дедалі більше поглинав Міністерство оборони. Більше в спільному матеріалі провідних (у своїх секторах) організації - “Міністерство хаоса Умєрова”. Цей матеріал – наша перша публічна комунікація частини системних проблем у Міністерстві оборони. Управлінський хаос значно сповільнює, а подекуди й унеможливлює ухвалення критично необхідних ще на вчора рішень чи не в усіх сферах оборонного відомства. Написане в статті не означає, що команда Рустема Умєрова за цей рік нічого не досягла. Це не так. Наприклад, відбувся колосальний ривок в цифровізації армії – тут Україна об'єктивно випереджає багато армій НАТО. Розпочато знищення пострадянської паперової звітності та зайвої бюрократії. Запущено закупівельні агенції (ДОТ і АОЗ), які вже значно зменшили корупційну маржу і мають потенціал знищити її повністю. І багато іншого. Але, з усією повагою до міністра – цього замало. Ба більше, всі ці результати можуть стати жертвами управлінського колапсу в міністерстві. Вже стають. Наприклад, міжнародною співпрацею паралельно із самим міністром займається ще одночасно п'ять (!) заступників. При цьому Міноборони лише в кінці серпня дізналося (від громадських організацій!) про ризик втрати 6,2 мільярда доларів допомоги від США. Це при тому, що в бюджеті України до кінця року на зброю лишається не більше як 1 мільярд доларів! Управлінський хаос завжди веде до поразки. В міністерстві оборони воюючої країни це може призвести до поразки України. Детальний аналіз в статті.