Всередині ЗСУВсередині ЗСУ у нас не одна армія, а дві. Перша - це професійні військові, які все життя віддали службі. Це було не легке життя. На них тримається управлінська машина ЗСУ. Вони добре розбираються у війні, озброєнні і головне - військовій бюрократії. Без них наша армія була б повстанською.Друга - це колишні цивільні, багато з яких були успішними в своєму житті. Вони принесли в ЗСУ інновації і технології. Саме завдяки їм ми пройшли колосальну трансформацію і успіх. Без них ми б не отримали переваги, і були б маленькою радянською армією. Проблема в тому, що перші ненавидять других, бо в них було хороше життя. А другі ненавидять перших, бо вважають їх тупими і відсталими. Феномен Залужного полягав в тому, що йому вдалося об'єднати ці дві сили, що дало нам той успіх, якого ми досягли в 22-23 рр. Сирський був контрреволюцією перших. Він був плоть від плоті цієї системи, яка ненавиділа все нове. Він реальний військовий геній і можливо найпрофесійніший військовий. Але він як і інші ненавидів нових. Для нього всі це ЧБС, чисельно- бойовий склад, який має виконувати завдання і все. Після його призначення один полковник прямо мені сказав "зараз ми навчимо вас їсти лайно". Сирський став розколом між цими двома арміями. Як наслідок сотні тисяч СЗЧ, токсичне лідерство і дуже великі втрати. Хоча слід визнати, що ситуацію він так чи інакше втримав. Питання тільки в ціні. Призначення Драпатого дає знову надію на те, що ці дві сили знову об'єднаються. Він є командиром, який має повагу як у перших, так і в других. І ось це справжня сила нашого війська.Підтримуємо збір.