Небеса цієї країни - тісні від стрімкого металу,Ескадрильями душ перекриті повітряні траси.Знову і знову людей заганяє в підвалиЗакритий повітряний простір - небо воєнного часу.Касетними гронами смерті важчають небокраї,Персеїди білого фосфору креслять новий Зодіак.Галасливі асфальтні міста - стишуються, завмирають,Сирени скорботно віщують про хвилі ракетних атак.І піднімаються - вкотре - примарні зенітні щити,І дюралеві хижаки запускають серця-турбіни.Пекло форсажних камер рве атмосферні фронти,Азартний та праведний гнів займає місця у кабінах.Кришталь небесної тверді спалахує колами Данте,Рясніють екрани локаторів мітками-метастазами,Осатаніло ревуть березневі коти - "Гепарди" -Шиють реальність липким павутинням трасерів.Та попри хаос, що панує в повітрі глевкому,Всупереч полум'ю, крізь кордони, моря, країни -Повертаються вперто - тільки б до рідного дому - Небесні кочівники, втомлені вирієм пілігріми.Ні гіроскопів, ні компасів, ні інерційних систем -Цим древнім маршрутом з країв африканської спекиЇх непохитно прадавній інстинкт веде -Назустріч ракетам додому летять лелеки.24.03.2024#мулікпише