Життя 63-річної Зої Шевченко відібрав російський авіаудар по селищу Ярова 9 вересня 2025 року. Тяжко поранену жінку доправили до лікарні Слов’янська, де вона померла наступного дня. Зоя народилася в Олександрівці Краматорського району, після одруження жила в Яровій. Працювала на Ізюмському оптико-механічному заводі, згодом була соціальною працівницею. Жила сама: чоловік помер, діти мали власні родини. На початку вересня 2025 року Зоя вже готувалася до евакуації, але зволікала — доглядала тварин, покинутих господарями, і допомагала своїм підопічним. 9 вересня вона прийшла до центру Ярової, щоб отримати пенсію і рознести її людям. Саме тоді російські війська вдарили по селищу КАБами. Донька разом із чоловіком знайшли Зою серед поранених. Вона була при тямі, але у важкому стані. Попри допомогу лікарів, жінка померла вночі.«Мама була дуже доброю, світлою людиною. Вона допомагала людям і тваринам, вірила в перемогу і дуже любила Україну», – згадує донька Юлія. О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.