Шахтарі Торецька: праця, пам’ять, незламністьНапередодні Дня шахтаря начальник Торецької міської військової адміністрації Василь Чинчик на базі Культурного простору Торецької громади у місті Дніпро провів зустріч із шахтарями Торецької громади, які через війну були змушені залишити рідні домівки та нині проживають у Дніпрі.Ця зустріч була не просто нагодою напередодні професійного свята сказати слова вдячності людям, чия праця десятиліттями була невід’ємною частиною життя Торецька. Це була зустріч людей, яких об’єднує спільна пам’ять про рідне місто, шахтарські традиції та віра в те, що Торецьк обов’язково відродиться.Сьогодні Торецька громада переживає надзвичайно важкі часи. Війна зруйнувала будинки, підприємства, звичний уклад життя. Шахтарські міста, які роками жили ритмом шахт, нині спорожніли, а шахти, що були символом праці кількох поколінь, стали недоступними через російську агресію.Та неможливо зруйнувати те, що створювалося поколіннями, — людську гідність, професійну честь, взаємопідтримку та любов до рідного краю.Шахтарі Торецької громади — це люди, які звикли працювати там, де важко. Їхня сила завжди була у витривалості, відповідальності та готовності тримати своє слово. І сьогодні ці якості особливо потрібні Україні.Під час зустрічі говорили про сьогодення Торецької громади, про виклики, які постали перед її мешканцями, про підтримку людей та спільне бачення майбутнього. Згадували рідний Торецьк, шахти, трудові колективи, колег і друзів — тих, хто залишив частину свого життя під землею, а тепер розкиданий війною по різних містах України.«День шахтаря — це свято людей, які своєю працею будували Торецьк. Сьогодні наше завдання — зберегти пам’ять про цю працю, підтримати наших людей і зробити все можливе, щоб після перемоги вони повернулися додому. Торецьк має майбутнє, бо його майбутнє — це його люди», — зазначив Василь Ченчик.Попри біль і втрати, ця зустріч була сповнена віри. Віри в Україну. Віри в Перемогу. Віри в те, що настане день, коли над Торецьком знову буде мирне небо, у домівках засвітяться вікна, а шахтарі зможуть зібратися вже не як вимушені переселенці, а як господарі на своїй землі.Бо Торецьк — це не лише шахти, будинки й вулиці. Торецьк — це люди. І поки живе пам’ять, поки тримається громада, поки її мешканці вірять і борються за Україну — живе й надія на відродження рідного міста.Напередодні Дня шахтаря дякуємо кожному, хто своєю працею творив історію Торецької громади. Ваша праця — частина її минулого, сьогодення та майбутнього.З Днем шахтаря! Тримаймося разом. Вистоїмо. Переможемо. Відбудуємо Торецьк!