Київська міська військова адміністрація спільно з Платформою Пам’яті Меморіал вшановують пам’ять полеглих захисників родом із Києва Старший солдат Михайло Навроцький, позивний Миша, загинув під час виконання бойового завдання 3 квітня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. Захиснику був 31 рік. Михайло народився в Києві. Навчався в школі №119. Потім у професійно-технічному ліцеї вивчився на майстра холодильних установок. Працював на СТО менеджером. У 2014 році вступив добровольцем до полку «Азов». Служив старшим водієм кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти оперативного призначення. Брав участь в боях за Широкине, Мар’їнку, Красногорівку, Світлодарську дугу, Водяне, Павлопілля, Гранітне. З початку повномасштабного вторгнення воював у Маріуполі.  «Брат був добрим, веселим, душею компанії. З ним було дуже легко. Тому до нього тягнулися друзі. Міша завжди йшов усім назустріч, якщо хтось звертався за допомогою. Це кожен скаже, хто його знав. Навіть тоді, коли приїжджав з роботи дуже втомлений. Бувало, хтось попросить, щоб він кудись відвіз і Міша не відмовляв. Захоплювався машинами. За своєю гарно доглядав, тюнінгував. Перед повномасштабним вторгненням думав про особисте життя. Мав кохану дівчину. Планував одружитися, мати дітей. Для мене був першою людиною, з ким мені хотілося поділитися радістю, чи, навпаки, пожалітися. Обожнював мого сина, свого племінника. Багато приділяв йому уваги. І він дуже любив Мішу», – розповіла старша сестра Ольга Миколаєнко.  Михайло був нагороджений медаллю «Захисник Маріуполя», відзнакою Президента України «За участь в АТО», відзнакою полку «Азов» «Широкинська операція» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).«Він завжди допомагав батькам. 2014 року сказав, що йде в армію. Насправді пішов добровольцем в «Азов». Зізнався нам через 9 місяців, коли приїхав на ротацію. Завжди був на позитиві. Коли почалося повномасштабне вторгнення, бронемобілем перевозив зброю і поранених. Востаннє Міша говорив мені, що дуже втомився, що у них немає чого їсти і закінчується вода. А потім 10 днів з ним не було зв’язку. Про його загибель нам повідомила патронатна служба 7 квітня 2022-го, на Благовіщення. За три роки до цього ми поховали тата. Побратими брата розповіли, як він загинув. Того дня його хлопці потрапили в засідку на лівому березі, командир сказав, що «там пекло». Міша наполіг, що поїде по них. Коли повертався з хлопцями, назустріч їхав російський танк. Міша не встиг повернути праворуч і в бронемобіль було пряме влучання. Міша і ще декілька воїнів загинули», – сказала сестра.Майже рік родина чекала результату ДНК. Поховали Михайла у селі Вишеньки Бориспільського району на Київщині. У воїна залишилася мама, старша сестра, 13-річний племінник і брат по батьковій лінії. Допоможіть вшанувати пам'ять захисників та захисниць родом з Києва – розкажіть про своїх рідних і близьких, заповнивши форму. Підтримайте Меморіал, аби платформа могла продовжувати вшановувати пам’ять полеглих.