Сурма. Україноцентризм.

Коли ж найкращий час розмірковувати про народження Українського Сонця, як не напередодні Різдва? Особливо важливим це видається в час повномасштабної війни, коли активність та проявленість зла є максимальними. Саме свято Різдва є одним із найдревніших та найбільш шанованих людиною.Предки сучасних людей, зокрема і прадавні українці — носії арійської цивілізації, а згодом — засновники Трипільської культури, — вірили в божественність космічних природних сил. Тому старалися жити у гармонії знавколишнім світом, а для цього необхідно було вивчати природні цикли. Ми, люди, чомусь часто схильні вважати наших предків менш розумними за нас, але це насправді не так. Менше різних цивілізаційних винаходів та відсутність гаджетів — ще не означають меншу мудрість та інтелект. Тарас Шевченко свої пророчі вірші писав всупереч всім обставинам, глибини філософії Григорія Сковороди та Івана Франка побачили світ без використання електричного струму. Проте і досі ніхто з сучасних українців не створив чогось рівного за силою та глибиною.Саме в цьому контексті та у прив’язці до Різдва цікавим буде той факт, що наш прадавній календар старший від християнського на 5 508 років. Тобто за ним зараз приходить 7531 рік за слов’янським літочисленням, яке власне було не менш точним, ніж сучасні, адже рахувало все за сонячними циклами! Продовження - у статті Назара Мухачова:https://surma.com.ua/427-rizdvo-ta-narodzhennia-ukrainskogo-soncia.html

Назар Мухачов розбирає перемовини в Майамі 19-21 грудня: українська делегація зустрічалася з американською, 20 грудня прибув спецпредставник Путіна Дмитрієв для зустрічі з Віткофом. Держсекретар Рубіо заявив: США не вважають цю війну своєю але мають унікальну роль, не бачать капітуляції жодної сторони найближчим часом, договірне врегулювання вимагає щоб обидві сторони щось отримали та поступилися. Мухачов виділяє позитив: Україна не може повністю програти бо це програш США за геополітичний вплив. Автор наголошує: російська нафта продається з дисконтом 35-40 відсотків, це наслідок санкцій та заколісних домовленостей включно зі зустріччю Трампа з кронпринцем Саудівської Аравії. Умеров повідомив про чотири документи: 20-пунктовий план (впирається в територіальні питання Донбас ЗАЕС), багатостороння рамкова угода про гарантії безпеки, двостороння угода з США, економічний план процвітання. Мухачов критикує: погано що Україну представляє Умеров фігурант плівок Міндіча з маєтками на мільйони доларів у США можливо з другим паспортом, ніхто не піднімав питання Будапештського меморандуму. Автор прогнозує: мирні угоди можливі впродовж 4-5 місяців.https://youtu.be/860-r3WUWXY

Назар Мухачов аналізує статтю Главкома про аферу з Іваном Марчуком - єдиним українцем у рейтингу 100 геніїв сучасності (72-е місце, The Daily Telegraph 2007). 21 травня 2020 екс-нардеп Михайло Апостол (радник Авакова) через помічницю Тамару Стрибко організував підписання договору: Марчук передав виключну ліцензію на зображення всіх картин (близько 5000) на 100 років за 10 тисяч гривень (360 доларів), які навіть не отримав. Найдорожча картина митця продана за 300 тисяч доларів, ціна нижче 5 тисяч не опускається. Історія виплила випадково влітку 2024: власниця Big Wines Наталія Бурлаченко (виробляє вино з зображеннями картин Марчука) зустріла Апостола, який заявив про свої права. Під час суду син Апостола ініціював психіатричну експертизу 89-річного художника. Мухачов стверджує: це системна проблема виродженої антиукраїнської системи, де шахраї безкарні, має бути кримінальна справа. Автор закликає до морального осуду виродків та будівництва держави, яка цінує та захищає своїх геніїв. https://youtu.be/oARfsvSx6h4

Назар Мухачов розбирає допис Олени Толкачової про 20-річного солдата, який втратив усі кінцівки під Ізюмом. Менеджер ПриватБанку на Берестейському 27-а відмовив видати картку, бо воїн не може тримати її в руках для фото. Автор стверджує: це не випадковість, а системна закономірність виродженої системи. Мухачов пояснює: це дискримінація військовослужбовця, порушення законодавства, на законодавчому рівні немає обов'язку особисто тримати картку, є поняття духу закону. Автор вимагає фінансової та дисциплінарної відповідальності для працівників та керівництва. Мухачов наводить приклади системної безкарності: Зеленський топче конституцію, депутати голосують за розпродаж землі під час карантину, множинне громадянство всупереч четвертій статті, судді не виконують закони, пенсійний фонд програв мільйон позовів, карантинні обмеження без медичних основ, Ляшко заганяв у парки без права. Автор критикує переслідування за журналістську діяльність прокуратурою та поліцією. Мухачов робить висновок: нам побудували фарисейську паразитичну систему, де ми не люди, а ресурс, прихований геноцид став відкритим після повномасштабної війни. https://youtu.be/Lw_ybLQRzHs

Назар Мухачов аналізує опитування КМІС (26 листопада - 13 грудня): 72% схвалюють заморожування за нинішньою лінією з гарантіями, 63% готові терпіти війну стільки скільки потрібно, 61% довіряють Зеленському. Автор називає КМІС найбільш продажною структурою, що обслуговує владу. Мухачов ставить риторичні питання: чи входять у 61% жителі Херсонщини під окупацією за кілька годин, Бучі-Ірпеня після звірств, ті хто пам'ятає травневі шашлики 2022 та слова про псування інвестклімату? Автор розкриває механізм: цифри малюють для програмування сірої маси перед виборами через дію, яку двічі зламали (бази 10-11 млн в росії). Мухачов посилається на Трампа про 82% за мир: президент США не бере цифри з неба, працюють аналітичні підрозділи. Автор стверджує: реальні непубліковані опитування показують 18-19%, американські джерела близькі до Джуліані називають 8-9%. Мухачов нагадує про обіцянку 3000 ракет до кінця 2025, де вони? Критикує клас журналістів-експертів-соціологів як обслуговуючий персонал, що створював передумови для хаосу в головах та голосування за ворогів народу. https://youtu.be/jvMPiSLGhBo

Назар Мухачов аналізує стратегічне затишшя після бурхливого тижня заяв. Автор підкреслює: могильна тиша не випадкова - за кулісами узгоджують найважливіші деталі перед наступним визначальним тижнем. Мухачов фіксує накладення двох груп новин: мирні перемовини (план Трампа для Путіна і Зеленського) та плівки Міндіча (чи буде продовження публікацій). Автор розкриває інформаційний хаос: до четверга, коли Зеленський поспілкувався з журналістами, не було жодної офіційної інформації, а після - не надто побільшало. Мухачов пояснює: всі емоційні хвилі базувалися на газетних вкидах, залежно від власників видань (NYT, Axios, Telegraph) - треба розуміти, в чиїх інтересах здійснювався вкид. Автор описує різні наративи: хтось змальовує заморозку як необхідність, хтось Зеленського героєм-відмовником, хтось зрадником, який довів до катастрофи і прикривається війною для уникнення виборів (теза Трампа з інтерв'ю Politico). Мухачов закликає сприймати раціонально, без емоцій: яка теза правдива, незалежно від ставлення до політика.https://youtu.be/dqxmEST7blM

Назар Мухачов критикує указ Володимира Зеленського №854/2025 про формування великої переговорної делегації (Єрмак, Умеров, Буданов, Гнатов, Іващенко, Кислиця, Острянський, Поклад, Бевз) для переговорів з США, міжнародними партнерами та РФ. Автор вказує на суперечність між емоційним зверненням Зеленського про об'єднання та непоступливість і одночасним формуванням такої великої групи після інтенсивних консультацій з західними лідерами. Мухачов пояснює принцип "чим більше кухарів, тим більший безлад" та ризики витоку інформації до Кремля. Головна теза: міжнародні переговори — виключна компетенція президента та МЗС, і незалежно від кількості делегатів, відповідальність лежить тільки на президенті. Автор проводить паралель з 2014 роком, коли Турчинов прикривався рішенням РНБО про невведення воєнного стану під час окупації Криму, хоча РНБО - лише дорадчий орган, а введення воєнного стану було конституційним обов'язком президента за наявності загрози територіальній цілісності. Мухачов попереджає про спробу розмити персональну відповідальність Зеленського через колективну безвідповідальність великої делегації та наголошує на складності розібратися в "тумані війни і тумані брехні". https://www.youtube.com/watch?v=SPhNBpM7tDQ

Назар Мухачов різко критикує програму Володимира Зеленського про надання кожному українцю 3000 км безкоштовного проїзду Укрзалізницею вартістю 8 млрд грн, на четвертому році війни українські воїни не забезпечені автомобілями критично необхідними на фронті волонтери закуповують беушні авто з Європи ремонтують старі корчі, щоб забезпечити мобільність евакуацію поранених, це спроба підкупити електорат західними грошима на фоні скандалів негативних статей про Зеленського та його менеджерів, гроші треба виділяти на транспорт для ЗСУ, а не на електоральних інвалідів, потреби транспорту не закладені в підрозділах базово люди скидаються зі своєї зарплати на ремонт заправку, окуповані адміністрації купують нові автомобілі поліцейські в тилу їздять на новеньких авто замість відправки їх на фронт, символізм 3000 км виділяти мільярди на некритичні потреби де можна красти, щоб окупанти просунулись і відправили українців на 3000 км в Сибір, таких політиків як Зеленський не українців ні по духу, ні по моралі, ні по крові не можна на 3000 км допускати до керівництва державними органами. https://www.youtube.com/watch?v=rmZdZccHukk

Назар Мухачов аналізує зустріч Трампа та Зеленського, стверджуючи, що від українського президента вже нічого не залежить, а Україну ведуть до замороження конфлікту по нинішній лінії фронту. Трамп публічно заявив, що межі власності визначаються війною і сміливістю, і обидві сторони повинні зупинитися там, де вони є зараз, а Зеленський погодився з цими словами, вперше публічно визнавши неминучість такого сценарію. Автор пояснює, що впродовж усієї війни для українців малювали дві різні картинки: внутрішню - про героя Зеленського та неминучу перемогу з поверненням до кордонів 1991 року, та зовнішню - де Зеленський демонстрував готовність до компромісів. Зеленський характеризується як "голограма Голобородька" - порожня за змістом піар-конструкція, головною метою якої було позбавлення українців національного багатства через розпродаж землі та надр. Український народ зупинив бліцкриг всупереч діям влади, яка втекла на захід, а потім повернулася та розпочала боротьбу з патріотичними силами, свідомо використовуючи цвіт нації як штурмовиків. Автор наголошує на величезних важелях впливу США на Зеленського через компромат про офшори, нерухомість та корупцію оточення, що робить його позицію абсолютно залежною. Ключове запитання, яке ставить автор: якщо окуповані території належать росії, то кому належить решта України — чи українцям, чи тим, хто зараз розпродує землю та надра з молотка, залишаючи народу лише борги на покоління вперед. https://youtu.be/aywig1yOuL4

Назар Мухачов аналізує ситуацію навколо позбавлення українського громадянства мера Одеси Геннадія Труханова президентом Володимиром Зеленським. Труханов характеризується як антиукраїнська постать, глибоко зв'язана з партією регіонів, з кримінальним минулим та бізнесовими інтересами, що суперечать українським цінностям. Однак головна проблема полягає не в самій особі Труханова, а в способі, яким його було усунуто від влади. Замість відкриття конкретних кримінальних проваджень за корупцію, розкрадання оборонного бюджету чи незаконні забудови, було використано позасудовий механізм позбавлення громадянства через наявність російського паспорта. Це порушує принцип верховенства права, адже Конституція України передбачає єдине громадянство, але ця норма вибірково застосовується до одних осіб і ігнорується щодо інших високопосадовців з подвійним громадянством. Призначення генерала СБУ Сергія Лисака головою військово-цивільної адміністрації Одеси фактично означає не боротьбу з корупцією, а перерозподіл контролю над фінансовими потоками міста на користь нових людей при збереженні старих схем. https://youtu.be/drb3-EM8Auc