Як війна живила Римську імперію?Рим витрачав на війни величезні суми грошей і людські ресурси. У часи Республіки від 10 до 25% працездатних чоловіків служили в легіонах — ні до, ні після такого нещадного інтенсивного призову не було в жодній державі аж до Першої світової війни. Людські втрати римлян були серйозними, але прагнення відвідати нові місця зі зброєю в руках переважувало все. Служба, до речі, була добровільною. А слово militiae на латинській мові означає одночасно "за кордоном" і "військовий похід".Завдяки військовим трофеям і захопленим рабам вже до середини II століття до нашої ери Рим став найбагатшою державою Давнього світу. У 167 році до нашої ери, після перемоги над Македонією, громадяни Риму були звільнені від усіх податків, за винятком мита на звільнення рабів (5% від ринкової вартості раба) і митних зборів.При цьому переможені народи ставали не васалами, а "друзями" Риму. Крім сплати невеликого федерального податку (не більше того, що раніше віддавали місцевим владам, а часто і менше того) вони повинні були поставляти Риму воїнів. Ну і, якщо потрібно, годувати розквартировані на їх землях римські гарнізони. Натомість ці народи — від Британії на півночі до Судану на півдні — отримували захист, дороги та інші завоювання імперіалізму. І частину військової здобичі, звичайно.На місцях, правда, все виглядало не так гладко. Наприклад, збирачі податків зловживали своїми повноваженнями. Але з метрополії для римських громадян все виглядало просто чудово. Як результат, у Римі не було пацифістів, а армії надавали величезне значення. І ця структура була не менш цікавою, ніж темна сторона Давньої Греції. Нетолерантний Українець 👌🏻