7 січня 1891 року народився Юрій Добриловський — полковник медичної служби Армії УНР, начальник медичної служби Армії УНР, голова Союзу українських лікарів у Чехословаччині.Народився в містечку Ічня на Чернігівщині. Закінчив медичний факультет Київського університету. З початком Першої світової війни мобілізований на фронт.В українському війську – молодший, потім старший лікар полку імені Сагайдачного (1917-1918), старший лікар Окремого Запорізького загону, Другого Запорізького полку (1918), штабу Лівобережного, а згодом Правобережного фронту Армії УНР (1919), Окремого Запорізького куреня, 9-го полку Третьої дивізії Дієвої Армії УНР.У жовтні 1919-го захворів на тиф. У 1920 році – командир санітарного відділу військової реферантури Кам’янця-Подільського, Військово-санітарної управи Військового міністерства УНР, булавний старшина для доручень інспектора санітарної служби, начальник санітарної служби Армії УНР.У 1922 році емігрував до Чехословаччини, працював лікарем-гінекологом. Очолював Спілку українських лікарів у Чехословаччині (1935-1940). Автор низки наукових публікацій. В 1946-му очолив управу Товариства Український музей у Празі.Мав братів Євгена (помер молодим у 1914-му), Василя (в січні 1918-го в Ічні вбитий більшовицькими загонами Михайла Муравйова), Миколу (економіст, професор Української господарської академії, Українського технічно-господарського університету в Подєбрадах; заарештований радянською контррозвідкою в 1945-му, відбув 10 років таборів, надалі мешкав у сестри Надії в Переяслав-Хмельницькому, помер в 1971-му).Був одружений із київською чешкою Марією, яка засвоїла українську мову і звичаї (1908-1954), подружжя виховувало двох дітей.Нетолерантний Українець 👌🏻