Оголошено добір кандидатів до Підкомітету ООН з недопущення катуваньШановні монітори НПМ та представники правозахисної спільноти України, звертаємо увагу, що Міністерство юстиції України оголошує добір кандидатів для висунення на обрання членом Підкомітету з недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Комітету ООН проти катувань. У жовтні 2026 року відбудуться вибори 13 членів Підкомітету на період 2027–2030 років, на заміну тих, чий термін повноважень завершується 31 грудня 2026 року.Мандат Підкомітету — здійснення моніторингових візитів до держав-учасниць Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань для відвідування місць несвободи.Вимоги до кандидатів: високі моральні якості підтверджений досвід у сфері правосуддя (зокрема кримінального), пенітенціарній системі, поліції або у сферах, пов’язаних із поводженням із позбавленими волі особами враховується гендерний баланс, географічне представництво та різні правові системиДо 3 квітня 2026 року необхідно надіслати документи до Мін’юсту.Докладніше.Ми переконані, що серед членів ГО “Україна без тортур” та моніторів НПМ є гідні кандидати, тому закликаємо вас активно долучатися та подавати свої заявки.
Розпочинаємо реалізацією нового проєкту для посилення ролі НПМ в умовах збройного конфліктуЗбройний конфлікт РФ проти України триває вже понад 12 років. Однак, ми досі зіштовхуємся з викликами під час моніторингу виправних колоній, СІЗО в контексті збройного конфлікту РФ проти України. Для посилення ролі національного превентивного механізму (НПМ) та моніторів НПМ в умовах збройного конфлікту наша організація розпочинає реалізацією проєкту з Нідерландським Гельсінським комітетом за підтримки МЗС Нідерландів. Для визначення основних цілей та проблем з якими зіштовхується монітори НПМ під час здійснення моніторингових відвідувань в прифронтових та на деокупованих територіях, була проведена установча зустріч з керівниками відокремлених підрозділів ГО “Україна без тортур” та досвідченими моніторами НПМ. “Для нас важливо було почути різний досвід наших керівників відокремлених підрозділів та моніторів, для більш якісного опрацювання викликів, з якими вони зіштовхується під час моніторингу на прифронтових та деокупованих територіях” - зазначив Владислав Єгоров, проєктний менеджер ГО “Україна без тортур”. Під час зустрічі відбулось напрацювання пропозицій, які допоможуть підвищити моніторинг місць несвободи в умовах збройного конфлікту. Продовжуємо роботу для дотримання прав та свобод людини в місцях несвободи.Ця публікація створена в межах проєкту «Справедливість і підзвітність для України: посилення ролі ініціатив, очолюваних потерпілими та громадянським суспільством” в межах співпраці з Нідерландським Гельсінським комітетом за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Розвиток аналітичної складової НПМ як інструменту протидії системним порушеннямГО «Україна без тортур» системно продовжує роботу з розвитку національного превентивного механізму (НПМ) та підвищення професійної спроможності всіх суб’єктів, залучених до моніторингу дотримання прав людини в місцях несвободи в Україні. Одним із ключових напрямів цієї роботи є посилення аналітичної складової діяльності НПМ як інструменту виявлення, узагальнення та реагування на системні порушення.У межах цього напряму відбулося два тематичні тренінги, присвячені удосконаленню підходів до фіксації та аналітичної обробки інформації про порушення прав людини.Перший тренінг було проведено для працівників Департаменту з питань національного превентивного механізму. Захід пройшов у форматі відкритого професійного обговорення розвитку аналітичної складової діяльності НПМ, зокрема в частині документування системних порушень прав людини для подальшого комплексного аналізу.Учасники зосередилися на:🔵виявленні закономірностей та повторюваності порушень;🔵оцінці їх сталості та масштабів;🔵визначенні проблемних і перспективних напрямів розвитку аналітичної роботи НПМ;🔵посиленні впливу результатів моніторингу на формування державної політики у сфері захисту прав людини.Спікерками заходу виступили адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова та експертка Центру Марина Демура, які поділилися практичними напрацюваннями щодо структуризації даних, формування аналітичних висновків та підготовки рекомендацій за результатами виявлених порушень.Другий тренінг було проведено для досвідчених моніторів НПМ з різних регіонів України. Його метою стало поглиблення практичних навичок фіксації системних порушень та удосконалення інструментарію аналітичної обробки зібраної інформації.Під час заходу відбулося активне обговорення Пам’ятки для моніторів НПМ щодо фіксації системних порушень прав людини. Досвідченні монітори надали низку фахових рекомендацій стосовно вдосконалення документа з урахуванням практичних викликів, з якими вони стикаються під час роботи в установах різного типу. Такий зворотний зв’язок є критично важливим для формування дієвих, уніфікованих та методологічно виважених підходів до документування порушень.Послідовний розвиток аналітичної спроможності НПМ дозволяє не лише фіксувати окремі випадки, а й формувати доказову базу щодо системних проблем, що потребують нормативного, управлінського та інституційного реагування.Заходи організовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Наразі ГО «Україна без тортур» має відокремлені підрозділи в 11 регіонах України. Це жива мережа людей, які щодня працюють на місцях і добре знають реальний контекст своїх регіонів.Наші члени Організації в регіонах — це ті, хто працює «в полях». Вони бачать ситуацію безпосередньо в установах, громадах, у взаємодії з місцевими органами влади. Саме завдяки їм ми розуміємо, які проблеми є системними, які виклики потребують негайної реакції, а де з’являються позитивні зрушення, які варто підтримати й масштабувати.Ми завжди слухаємо наші регіони. Вони першими сигналізують про зміни, підказують перспективні напрями діяльності та нові ініціативи. Багато наших рішень і проєктів народжуються саме з цього живого діалогу — з практичного досвіду людей, які працюють на місцях.Наші члени організації це люди, які працюють не з формальності, а за покликом серця. Неупереджено, професійно й принципово. Саме тому для нас важливо й підтримувати та мотивувати тих, хто щодня вкладає в спільну справу свій час, енергію й експертизу.Під час стратегічної зустрічі Голова правління ГО «Україна без тортур» Костянтин Ключарьов вручив листи подяки «За активну громадянську позицію, вагомий внесок у розвиток ГО “Україна без тортур” та всебічну підтримку ініціатив, спрямованих на захист прав людини» нашим колегам:🔵Вірі Яковенко - члену правління, голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Полтавській області;🔵Світлані Дем’янчук - голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Івано-Франківській області;🔵Валерію Грецю, - голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Херсонській області;🔵Максиму Полторопавлову - голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Харківській області;🔵Людмилі Проценко - голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Черкаській області;🔵Тетяні Панасенко - голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Львівській області;🔵Світлані Пашкевич - голові відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур в Миколаївській області;🔵Оксані Крупій - членкині Організації;🔵Ользі Осередчук - членкині Організації. Саме завдяки цим людям Організація залишається живою, чутливою до реалій і здатною діяти системно.Ми працюємо разом. І саме в цьому - наша сила!
Підсумки круглого столу «Життя під загрозою: що робити з колоніями в зоні бойових дій»23 лютого 2026 року в пресцентрі Укрінформ відбувся круглий стіл «Життя під загрозою: що робити з колоніями в зоні бойових дій», під час якого учасники обговорили критичну проблему безпеки осіб у місцях несвободи, розташованих у районі бойових дій, зокрема в областях, що перебувають у 50-кілометровій зоні від фронту.До участі у заході були запрошені представники правозахисної спільноти, експерти у сфері кримінальної юстиції, органів державної влади, журналісти та міжнародні партнери. В обговоренні взяли участь представники EPLN - European Prison Litigation Network, DIGNITY – Danish Institute Against Torture, ГО “Україна без тортур”, ГО “Захист в'язнів України” Харківської правозахисної групи, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби України. У своєму виступі Голова правління ГО “Україна без тортур” Костянтин Ключарьов зазначив, що питання евакуації установ виконання покарань із прифронтових територій залишається критичним і потребує системного вирішення. У 2014-2015 роках під окупацією опинилося 28 установ, де утримувалось близько 16 тисяч осіб. Під час повномасштабного вторгнення евакуація частини установ також не була здійснена, наслідок чого понад 3 тисячі людей залишилось в окупації. Зафіксовано випадки депортації до РФ, катувань, нелюдського поводження та смертей ув'язнених Особливо вразливою групою стали колишні військовослужбовці, які відбували покарання. Вони зазнали жорстокого поводження та не отримували належної медичної допомоги. Держава несе пряму відповідальність за життя і безпеку людей у місцях несвободи. Це безпосередньо кореспондує зі статтею 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Попри активне та неодноразове порушення цього питання правозахисними організаціями, рівень ризиків залишається високим.Поряд із проблемою невчасного переміщення установ було піднято питання якості самої евакуації. У низці випадків, за словами експертів, переведення відбувалося без належної організації, із ризиками для здоров’я людей та недостатнім інформуванням родичів.Крім того, обговорювалися факти незаконного переміщення засуджених із тимчасово окупованих територій, що потребує окремої правової оцінки та належного документування.У межах заходу було представлено аналітичний звіт ГО “Захист в’язнів України” та ХПГ “Бомбардування та евакуація: безпека в українській пенітенціарній системі в час війни”. Автори дослідження на основі сотень задокументованих обстрілів, десятків загиблих та провалених евакуацій показали, що пенітенціарні установи залишаються фактично поза системою цивільного захисту. Виявлено хронічну непридатність укриттів, відсутність протоколів дій і особливу небезпеку для вразливих груп — довічно засуджених, іноземців, інвалідів та людей без вироку. Учасники заходу наголосили: в умовах війни гуманність і безпека в місцях несвободи не можуть бути другорядними питаннями і державні органи мають невідкладного впровадити рекомендації звіту, розробити окремі стратегії безпеки пенітенціарної системи в умовах воєнного стану та забезпечити реальне виконання позитивного обов’язку держави — гарантувати життя і гідність кожній людині, яка перебуває під її контролем. Переглянути трансляцію можна за посиланням.Круглий стіл організовано ГО “Україна без тортур” у партнерстві з ГО “Захист в'язнів України” та Харківською правозахисною групою за підтримки, EPLN - European Prison Litigation Network та DIGNITY – Danish Institute Against Torture.Фото надані ГО “Захист в’язнів України”
Запрошуємо взяти участь у круглому столі “Життя під загрозою: що робити з колоніями в зоні бойових дій?”. ГО “Україна без тортур” у партнерстві з ГО “Захист в'язнів України” та Харківською правозахисною групою за підтримки, EPLN - European Prison Litigation Network та DIGNITY – Danish Institute Against Torture запрошують взяти участь у круглому столі “Життя під загрозою: що робити з колоніями в зоні бойових дій?”. Захід присвячений ситуації, коли установи виконання покарань та слідчі ізолятори залишаються розташованими у зоні активних бойових дій або в безпосередній близькості до фронту, що створює постійну загрозу життю ув’язнених та персоналу.Метою є фахова дискусія між органами влади та громадськістю: 🔵стану евакуації установ у прифронтових регіонах; 🔵реальної придатності укриттів у колоніях та СІЗО; 🔵розслідування випадків бездіяльності посадових осіб; 🔵реагування держави на прямі загрози життю людей у місцях несвободи.Захід відбудеться 23 лютого 2026 року з 10:00 до 11: 30 у змішаному форматі в м. Києві. Адреса проведення та посилання для онлайн участі будуть надіслані після реєстрації.Для організаційного планування просимо зареєструватися через Google-форму.
Гуманізація пенітенціарного законодавстваГО «Україна без тортур» послідовно й публічно озвучувала аргументовані застереження щодо практики застосування статті 391 Кримінального кодексу України (злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань). Упродовж багатьох років ця норма використовувалася як інструмент залякування, тиску та шантажу засуджених, фактично дозволяючи притягувати до кримінальної відповідальності за дисциплінарні проступки.9 лютого Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Міністерством юстиції України Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо гуманізації законодавства у сфері виконання кримінальних покарань (15003 від 05.02.2026).Документом пропонується скасувати кримінальну відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації установ виконання покарань. На практиці ця стаття допускала довільне застосування та не відповідала принципам правової визначеності.Як наголошують у Міністерстві юстиції, стаття 391 тривалий час вважалася проблемною через:🔷відсутність чітких і передбачуваних правових критеріїв;🔷можливість зловживань з боку адміністрації установ;🔷невідповідність сучасним стандартам пенітенціарної політики.Міжнародні інституції, зокрема Європейський комітет із запобігання катуванням, неодноразово звертали увагу на її несумісність із принципами гуманізму та правової визначеності.Мета документа — відхід від каральної логіки та перехід до моделі, заснованої на пропорційності, судовому контролі та повазі до людської гідності, що відповідає практикам європейських держав.Водночас підкреслюється, що скасування статті 391 не означає послаблення дисципліни в установах виконання покарань. Законопроєкт передбачає:🔷удосконалення системи дисциплінарних стягнень у межах кримінально-виконавчого законодавства;🔷законодавче визначення ознак злісної непокори законним вимогам адміністрації;🔷посилення ролі суду при застосуванні найбільш суворих заходів впливу;🔷відмову від одиночного тримання як дисциплінарного стягнення відповідно до стандартів Ради Європи та Правил Нельсона Мандели;🔷приведення термінології Кримінально-виконавчого кодексу у відповідність до Закону України «Про електронні комунікації» та уточнення процедур виконання судових рішень.Для ГО «Україна без тортур» виключення статті 391 КК України є принципово важливим кроком у напрямі подолання системних зловживань у місцях несвободи та наближення української пенітенціарної системи до європейських стандартів.Ознайомитися із законопроєктом - https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69575
Дорогі друзі та колеги!До нас звернулися побратими Олександра Гатіятулліна — пожежний взвод, у якому він пройшов шлях від солдата до старшого сержанта та командира.У зв’язку з відсутністю електропостачання та сильними морозами підрозділ має гостру потребу в джерелах автономного живлення. Вони необхідні для забезпечення безперебійної роботи оперативно-рятувальної техніки.Просимо підтримати цей збір посильним донатом на знак пам’яті про нашого доброго друга та колегу — Олександра Гатіятулліна.https://send.monobank.ua/jar/3oVaVs6RgZ 4874100024455258Кожен донат зроблений до 01.02.2026 включно подвоїть засновник та голова волонтерської організації - Орден Фенікса Фінляндії Markus Mattsson. Зараз — найкращий момент долучитися, бо ваш внесок працює вдвічі сильніше Нагадаємо.Олександр Гатіятуллін - співзасновник та перший голова правління, член правління ГО «Україна без тортур», тривалий час був представником уповноваженого ВРУ з прав людини в місцях несвободи, правозахисник, журналіст, монітор національного превентивного механізму, військовослужбовець Збройних Сил України.Після початку повномасштабної війни він не міг залишитися осторонь. У березні 2022 року Олександр став до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата до старшого сержанта, від водія до командира пожежного взводу, від курсанта школи тактичної медицини до бойового медика.Виконував бойові завдання на Донецькому та Сумському напрямках. Був нагороджений низкою відзнак і нагород — пам’ятний знак «43 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила», нагрудний знак «Ветеран війни», медаль «Хрест доблесті» Міністерства оборони України. Але найбільша нагорода, якої він прагнув, — це вільна й мирна Україна для своїх дітей та для кожного з нас.Підтримайте донатом або репостом.
ГО «Україна без тортур» продовжує послідовну роботу з розвитку та зміцнення Національного превентивного механізмуПопри всі виклики та складнощі сьогодення, питання дотримання прав людини в місцях несвободи залишаються надзвичайно актуальними. Саме тому розвиток Національного превентивного механізму - НПМ, підготовка нових моніторів і постійне підвищення фахового рівня діючих — є критично важливими для забезпечення ефективного громадського контролю та запобігання катуванням і жорстокому поводженню.ГО «Україна без тортур» системно продовжує активну діяльність, спрямовану на навчання нових моніторів НПМ та актуалізацію знань і навичок тих, хто вже має практичний досвід моніторингової роботи.Нещодавно було проведено черговий дводенний офлайн-тренінг для нових моніторів НПМ, який відбувся в Івано-Франківську. Для участі у тренінгу було відібрано 24 учасники.У відкритті заходу взяли участь директор Департаменту з питань національного превентивного механізму Артем Володін та представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий, які наголосили на важливості ролі моніторів НПМ та значенні міжінституційної співпраці для ефективного захисту прав людини.Тренеркою заходу виступила Віра Яковенко — членкиня правління ГО «Україна без тортур», досвідчена моніторка НПМ, регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області.Упродовж тренінгу учасники опрацювали значний обсяг теоретичного та практичного матеріалу, зокрема:🔵нормативно-правову базу функціонування НПМ;🔵етичні стандарти діяльності монітора;🔵дотримання ключових принципів моніторингу (конфіденційність, безпека, незалежність, недопущення конфлікту інтересів);🔵застосування різних технік моніторингу;🔵особливості здійснення моніторингових візитів до різних типів місць несвободи, тощо.Окрему цінність для майбутніх моніторів становили практичні заняття: робота в групах, аналіз реальних кейсів, моделювання моніторингових візитів, а також обговорення складних ситуацій, що можуть виникати під час відвідування місць несвободи. Практичні кейси та рекомендації тренерки ґрунтувалися на її багаторічному досвіді здійснення моніторингових візитів і стали важливим елементом підготовки учасників до реальної роботи.Тренінг був проведений ГО «Україна без тортур» у співпраці з Офісом Омбудсмана України в межах проєкту «Права людини для України – фаза ІІ», який реалізується ПРООН в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.Ми переконані, що лише через безперервне навчання, обмін досвідом та розвиток спроможності НПМ можливо ефективно реагувати на порушення прав людини та посилювати превенцію катувань — навіть в умовах війни та інших масштабних викликів, з якими стикається Україна сьогодні.
У 2025 році ДБР викрило системні катування в українських СІЗО та колоніях Місця несвободи є простором, у якому людина перебуває під повним контролем держави. Саме тому держава несе підвищену відповідальність за гарантування права на життя, безпеку та людську гідність осіб, позбавлених волі. Водночас практика свідчить, що саме в цих умовах людина стає найбільш уразливою до зловживань. Упродовж 2025 року факти порушень прав людини в місцях несвободи фіксувалися моніторинговими групами Національного превентивного механізму. Водночас їх правова оцінка та здійснення досудового розслідування знаходяться в компетенції працівників Державного бюро розслідувань.Як повідомляють в ДБР у 2025 році було викрито факти системного, організованого насильства, катування, а також приховування фактів загибелі ув’язнених, до яких були причетні як представники кримінального середовища, так і працівники пенітенціарної системи.Зокрема, встановлено, що в одній із виправних колонії функціонувала організована злочинна група за участю службових осіб установи. За даними слідства, майже кожен новоприбулий ув’язнений зазнавав катувань. Потерпілих били руками, ногами та гумовими кийками, принижували, залякували, а окремі епізоди насильства фіксували на відео. ДБР вилучило значний масив відеодоказів протиправної діяльності. Такі дії в окремих випадках мали смертельні наслідки. Наразі п’ятьом службовим особам повідомлено про нові підозри.У слідчому ізоляторі слідчі ДБР викрили так звану «камеру тортур», облаштовану в приміщенні медичної частини. Ув’язнених, які скаржилися на умови утримання або відмовлялися співпрацювати з адміністрацією, прив’язували до ліжок, залишали без їжі, води та доступу до туалету на кілька діб. Один із потерпілих зазнав таких катувань понад десять разів. Останній епізод було припинено правоохоронцями безпосередньо під час вчинення знущань.В іншому СІЗО, попри ліквідацію злочинної організації на початку 2024 року, частина персоналу продовжувала діяти під впливом кримінального середовища. Наслідком цього стала загибель ув’язненого після жорстокого побиття. Слідством встановлено, що чоловіка було виведено з камери за мовчазної згоди співробітників охорони, після чого його побили. Замість надання невідкладної медичної допомоги потерпілого помістили до карцеру. Згодом він помер у лікарні. Про підозру повідомлено п’ятьом ув’язненим та вісьмом працівникам СІЗО.Матеріали ДБР свідчать, що катування у місцях несвободи часто не є спонтанним проявом насильства. Вони виступають системним інструментом фізичного й психологічного «зламу» особистості з метою забезпечення абсолютної покори. Коли насильство інтегрується у так звані «внутрішні порядки» установи, вона перестає виконувати функцію виправлення та ресоціалізації й перетворюється на простір системного приниження та тортур. В умовах позбавлення волі держава зобов’язана безумовно гарантувати право людини на життя та гідність. Катування є кримінальним злочином, а не інструментом управління.Держава, неспроможна забезпечити дотримання прав людини в умовах власного абсолютного контролю, підриває свою легітимність і довіру до правової системи загалом. Катування не можуть бути виправдані ані війною, ані міркуваннями «дисципліни», ані кримінальним минулим потерпілих. Це тяжкий злочин, який вимагає невідворотного та системного реагування.Відео представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Україна без тортур»Детальніше у відео.