Продовжуємо серію публікацій #ІсторіяНашоїДипломатії про тих, хто її творив.Дмитро Дорошенко (1882–1951) – український історик, публіцист, політичний і державний діяч, міністр закордонних справ під час Гетьманату Павла Скоропадського. Один із тих, хто понад століття тому закладав основи української дипломатичної служби.Упродовж шести місяців, з 21 травня по 20 листопада 1918 року, Дмитро Дорошенко очолював Міністерство закордонних справ Української Держави. За цей час він встиг зробити надзвичайно багато: сформував нову структуру зовнішньополітичного відомства, ініціював створення правових основ для роботи українських дипломатичних місій і консульств, вів дипломатичну роботу з головними союзниками того часу – Німеччиною та Австро-Угорщиною. 📄 За його участі Гетьман Скоропадський ратифікував Берестейський мир та передачі етнічних українських земель Українській Державі (за винятком Австро-Угорщини). Також за каденції Дорошенка було укладено угоди з новими державами, що постали після розпаду Російської імперії – зокрема, з Доном, Кубанню та Грузією.За час керівництва Дорошенка Міністерством закордонних справ Української Держави було:🔸 відкрито українські дипломатичні представництва у Болгарії, Румунії, Фінляндії, Швейцарії, Швеції та низці інших країн🔹 створено інститут почесних консулів🔸 у Києві перебували представники Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського Царства, Туреччини, Фінляндії, Франції, Великої Британії, Румунії, Греції, Швейцарії, Іспанії та Португалії, Бельгії, Персії, Норвегії, Данії, БНР, Всевеликого Війська Донського, Кубані, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Польщі, Чехословаччини, Латвії, Литви, Естонії, Голландії, Китаю🔹 закладено правові основи функціонування дипломатичної та консульської службиЗалишившись у вимушеній еміграції, Дмитро Дорошенко продовжив працювати на користь України у Відні, Празі та Мюнхені – викладав, досліджував українську історію і популяризував українську культуру. Його двотомна праця “Нарис історії України” стала однією з найвідоміших в українській історіографії. У 1937 та 1938 роках він також здійснив два успішні лекційні тури Канадою. У 1945-1951 – перший президент Української вільної академії наук в Аугсбурзі, Німеччина.📂 Більше про історію української дипломатії – у Дипломатичному е-Архіві: https://earchive.mfa.gov.ua/.ℹ️ Рубрика створена за наукової консультації Почесної амбасадорки МЗС України, професорки Ірини Матяш.