Польща вимагає скасувати рішення Львівської обласної ради щодо вшанування пам’яті Романа Шухевича, О. Ольжича, а також відзначення УПА.

Ось перелік деяких офіційних рішень та кроків польської влади, якими увіковічують діячів, чия діяльність неприйнятна для України через воєнні злочини, а отже Україна має всі формальні підстави вимагати їх скасування.

У 2011 році польський парламент ухвалив закон, про встановлення Національного дня пам'яті «Проклятих солдатів». Під визначення «проклятих солдатів» підпали польські  головорізи Ромуальд Райс та Юзеф Курась, які здійснювали етнічні чистки українського населення. Це рішення створило правовий фундамент для їхньої масової героїзації у польській свідомості.

У 2018 році міська рада Білостока ухвалила рішення назвати одну з вулиць на честь Зигмунта Шендзеляжа («Лупашка»), чий підрозділ 5-ї Віленської бригади АК причетний до масових убивств цивільного литовського та білоруського населення.  Коли у 2021 році, після тривалих протестів вулицю спробували перейменувати, воєвода Підляського воєводства заблокував це рішення, повернувши назву на честь «Лупашка».

У 2005 році офіційне слідство прокурорів Інституту національної пам’яті Польщі (IPN) визнало спалення українських сіл у 1946 році й убивство 79 селян злочином із ознаками геноциду. Проте у березні 2019 року IPN видав офіційну заяву у якій виправдав Райса, зазначивши, що він «діяв в умовах вищої потреби», а його метою не було знищення людей за етнічною ознакою.

У місті Гайнівка місцева влада та суди регулярно погоджують та надають дозволи польським шовіністичним організаціям на проведення маршів, де ключовою фігурою для прославляння є Ромуальд Райс («Бурий»). Для місцевих українців, чиї родичі загинули від рук цього ката, ці офіційні дозволи є демонстративним актом неповаги.

Міська рада та мерія Закопаного офіційно погодила відкриття пам’ятника Юзефу Курасю («Вогнику»). Його загін здійснював теракти, пограбування та вбивства українців на прикордонних територіях. Відкриття цього пам'ятника свого часу викликало велике обурення української спільноти.

Міністерство національної оборони Польщі та регіональні адміністрації офіційно сприяють наданню підрозділам польської армії, зокрема Військам територіальної оборони та муніципальним ліцеям імен діячів, пов'язаних із «пацифікаціями» українців на Холмщині та Підляшші.

Полякам доцільно навести лад у своїй державі, а не повчати українців, яких героїв вони мають вшановувати.

@nationalizm