Він був засуджений тричі: у 1974-му, 1981-му та 1984-му. Під час третього судового процесу, його адвокатом був Віктор Медведчук, який просив для нього більший термін, ніж вимагав прокурор. Загалом Микола Кунцевич понад 11 років провів у в’язницях СРСР за антирадянську агітацію.

Народний артист України Микола Кунцевич народився у Києві 14 жовтня 1954 року. Учився в 57-й школі, звідки його відрахували в 3-му класі через антирадянську пропаганду. Продовжив навчання в 14-му інтернаті. Закінчив естрадно-циркове училище, працював у цирку, потім став ведучим програм, читав український гумор і сам писав вірші та байки.

У травні 1974-го разом зі знайомим прийшов до пам’ятника Тарасу Шевченку, де вперше прочитав 2 свої байки. Через два дні його арештували, а згодом засудили до 5 років позбавлення волі за «злісне хуліганство». Відбував покарання в колонії № 40 міста Дрогобича.

У 1981-му на «Радіо Свобода» пролунали його вірші, а в деяких вишах Києва знайшли його рукописи. Його повторно засудили за хуліганство, дали 4 роки і 6 місяців та відправили в колонію Білої Церкви. Тоді ж, за словами Миколи Кунцевича, в Лук'янівському СІЗО він потрапив до однієї камери із режисером Сергієм Параджановим. Він відбув там 2,5 роки і на концерті художньої самодіяльності в колонії прочитав главу з поеми Євгена Євтушенка «Братская ГЕС».

Під час виступу в залі сидів замполіт колонії. Якоїсь миті він підвівся й питає: «Кунцевич, це ви написали ці вірші?» Я кажу: «Ні, Євтушенко» — «Так от вам 10 діб штрафного ізолятора, а Євтушенку 15».
За 10 діб викликали й замполіт каже: «Кунцевич, ви мене обдурили. Євтушенко не сидить у нашій колонії». Я кажу: «Розумієте, якщо брати конкретно 35 колонію, то він тут не сидить, але якщо брати в масштабах СРСР, як колонію, то сидить».
За цей уривок поеми Євгена Євтушенка «Братская ГЕС»
у 1984 році Миколу Кунцевича судили втретє – «за розповсюдження антидержавних матеріалів серед засуджених».

Микола Кунцевич стверджував, що його адвокатом на цьому процесі був Віктор Медведчук. Кунцевич розповідав, що, як і у випадку із Василем Стусом, Медведчук просив збільшити висунутий прокурором термін у 3 роки ув'язнення ще на 1 рік 9 місяців та 19 днів із попереднього терміну. Тому, казав Кунцевич, вирок його переписали, а термін ув'язнення подовжили.

У 1987 році Микола Кунцевич долучився до Української Гельсінської спілки. Цього ж року він був звільнений із ув'язнення за амністією, як і багато інших політв'язнів.

У 1989 році Кунцевич став членом Народного руху України та Всеукраїнського товариства репресованих. Також Микола Кунцевич займався культурно-просвітницькою роботою. Він став художнім керівником гастрольно-концертного об'єднання «Рухконцерт», очолював оргкомітет фестивалів «Дзвін», «Українське сузір'я» та «Коріння наше в Україні».
2002 року отримав звання народного артиста України.

Займався волонтерством на підтримку українського війська, брав участь у Революції гідності. Внаслідок сутичок із "Беркутом" частково втратив зір, мав операцію.

Помер 12 березня 2021 року, похований 16 березня 2021 року на Байковому кладовищі.

Ігор Царик