Край синього моря,
В море поглядає.
А море безкрає.
Павлика втішають
Мавпи й носороги,
І смугасті зебри,
Й струсі довгоногі,
Чорні крокодили
І гіпопотами...
Ластівки приносять
З дому телеграми:
"Повертайсь, бурлаче,
Годі мандрувати,
Бо скучає батько
І сумує мати.
Час уже додому
З мандрів повертати".
І радіє Павлик,
І кричить здалека:
"Скоро вже додому
Полетять лелеки!
А поки — цілую
Сестричку і маму!.."
Ластівка моторна
Несе телеграму.

V
Погостили досить —
Час уже вертати.
Вийшли, вийшли проводжати
Їх усі звірята.
Чорні крокодили
К морю виходили
І гіпопотами
Прибули з квітками.
Мавпи і жирафи,
І ногаті струсі —
Пустотливі дітки
І старі матусі.
І смугасті зебри,
Й грубі носороги
Посідали рядом,
Підібгавши ноги.
Тут іще й акула
Хвостиком майнула,
З моря виходила,
Речі говорила.
З нею всі малята, —
Дрібні акулята, —
Назбирали в морі
Подарунків гору.
Засурмили сурми,
Захитались пальми, —
Павлика прощати
Слон іде печальний,
А за ним малятко —
Мале слоненятко
Слізоньки втирає —
Павлика прощає.
Так усі стояли,
Квітами махали
І на Україну
Друга проводжали.
Проводжали друга
В ранішню годину.
"ОЙ, ВІЗЬМИ З СОБОЮ
Й НАС НА УКРАЇНУ!"

VI
Летіли лелеки
Із країв далеких,
Помежи хмарками,
Попід небесами,
Через сині гори,
Через Чорне море...
Не боявся Павлик,
Бо не знав тут горя.
У лелеки крила
Дужі та широкі,
В небесах літають
Швидко і високо...
А на Україні
Зажурилась мати:
"Щось нашого сина
З мандрів не видати!"
Коли тут — лелеки!
Прибули здалека!
Приземлитись хочуть,
Дзьобами стукочуть,
Дзьобами стукочуть,
Крилечками мають —
Всіх поздоровляють.
Всіх поздоровляють!
Матінку стареньку
І сестру маленьку,
І біленькі хати,
І сади строкаті,
І степи широкі
Золоті та сині...
Ой, немає краще,
Як на Україні!
Спустились лелеки
Посеред левади.
Павлика стрічають
Всі живі і раді:
Батько і матуся,
Лесик і Настуся,
Крілик і крільчата,
Півник і качата...
І сміються збоку
Радісно лелеки,
Як усі питають
Про краї далекі.
Весело сміється
Сонечко надворі —
Павлик подарунки
Всім привіз з-за моря:
Лесикові — мила
Й лист від крокодила.
А малій Настусі —
Пір'їнку від струся.
Квіти має мама
Від гіпопотама.
Тато ж що здобули?
Мушлю від акули,
Ще й від носорога
Кремінь для кресала...
Стільки подарунків
Африка прислала.
Решта ж мають квіти
І від всіх привіти,
Від усіх привіти.
А лелеки дружньо
Лагодять хатину,
Ще й нову будують —
Дбають цілу днину.
По зелених луках
З Павликом гуляють,
Радісно з весною
Всіх поздоровляють:
І червоні маки,
І волошки сині...
Ой, немає краще,
Як на Україні.
Голубі озера
І пісні пташині...
ОЙ, НЕМАЄ КРАЩЕ,
ЯК НА УКРАЇНІ!