Сьогодні подумав ось про що. Про фактологічну хибу усіх цих феліксів редьок та поеток, які пишуть про те, що «легко бути українцем» і так далі. Всі ці люди помітно молодші за мене, тому якщо вони вважають себе жертвами русифікації, то я «извиняюсь») Хиба перша - робити вигляд, що ми до 2014-го жили в різних країнах) та нічого подібного! «Нам не співав колискових Скрябін».

Думаєте, Скрябін не мав шансів виступати в Донецьку? Та виступав він там і збирав чималу авдиторію, не кажучи про Океан Ельзи та інші популярні в усій країні. Чи жили галичани в якомусь винятковому культурному просторі? Та звісно ні! Ілля Лагутенко у 2000-му мав дуже успішний концерт у Львові, ба більше, той концерт був спільний з «Мертвим півнем».

Гребенщиков у Львові виступав останній раз у 2021-му. Це я ще не бери усю ту хуєту а ля «Рукі ввєрх» і «Отпєтиє мошеннікі» - думаєте це не лунало на галицьких дискотеках? Хто вам таке сказав?) Скрябін був гест стар на «Таврійських Ігор», які проводилися під Каховкою) Отже, не було «Галичини, що виросла на Скрябіні» і Сходу, який не міг(!!!!) чути того самого Скрябіна.

Лож, піздьож і провокація. Уся різниця в пропорціях і вжитку української в побуті. Якщо ви думаєте, що років 20 тому студентки Могилянки чи ЛНУ імені Франка не слухали Земфіру, то може ви не жили в ті часи?) російського було стільки, що не знати, не чути його зовсім було неможливо хоч у Харкові, хоч у Львові.

Там, де в побуті більше говорили українською, були більш лояльними до українських виконавців другого-третього ешелону а ля тернопільський Ван Гог - його, я повірю, в Сумах може й не чули. Але «Сірко собака мій» чули точно)

Ті хто 20-30 років тому на Сході ходили на концерти Скрябіна і ОЕ, весело там колбалисились, але не переходили від того на українську в побуті - цього було не досить, аж така лагідна українізація не працює, ми переконалися. Так само як концерт «Мумій троля» чи «Акваріума» ніяк не сприяли русифікації Львова.

У про «діда з УПА». Не в усіх сучасних галичан діди були в УПА. Думати, що в Західній Україні ніхто не пішов на співпрацю з режимом, ніхто не вступав у партію більшовиків - це ще одна хиба дуже молодих і погано освічених людей. Та ви раннього Павличка почитайте і ся вспокойте - «Я син простого лісоруба».

Висновок простий: людям, народженим після відновлення Незалежності, точно не варто мірятися «глибиною постколоніальної травми». Ви всі вчили українську в школі, мали можливість чути українську музику і мати мʼякий такий доступ до української культури, навколо вас було українське ТБ. І ніщо зараз вам не заважає перейти на українську, а не вийобуватись, що ви Скрябіна не чули)

@Крапивенко Дмитро