Перш ніж говорити про Афганістан, треба пояснити саме слово, яке описує феномен.Мізогінія (від грецьких misos — ненависть і gyne — жінка) — це стійка ворожість, зневага чи страх перед жінками.Поняття виникло ще в античній філософії: Арістотель писав, що жінка — «недосконалий чоловік», Піфагор стверджував, що “краще бути псом чоловічої статі, ніж жінкою”.У середньовіччі це мислення стало релігійною догмою: Єву проголосили винною у “гріхопадінні”, а жінку джерелом спокуси.Згодом це переросло у соціальну норму, що пережила епохи, війни, і тепер існує в трьох формах: особистій (коли людина ненавидить жінок), культурній (через звичаї та побут) і державній (через закони).І от саме ця державна мізогінія сьогодні має конкретну адресу — Афганістан.Після другого приходу Талібану до влади у серпні 2021 року країна повернулася не в минуле, а в темряву поза часом.Там жінка не людина, а власність.До січня 2023 року Талібан видав 80 указів, із яких 54 спрямовані безпосередньо проти жінок і дівчат.Це не хаос, а структурована програма ліквідації жіночої присутності.Дівчаткам заборонено навчатися після шостого класу.Жінкам заборонено працювати у більшості сфер — від держслужби до медицини.Заборонено подорожувати без чоловіка-«махрама».Заборонено отримувати медичну допомогу без чоловічого супроводу.Заборонено лікуватися в лікаря-чоловіка.Заборонено вивчати медицину, право, журналістику.Заборонено показувати обличчя, голос, сміх, думку.Заборонено відвідувати парки, салони краси, спортзали, навіть кладовища.Дівчат віддають заміж у десять, вісім, шість років. І коли вони гинуть у першу шлюбну ніч, це називають “волею Аллаха”.Жінка в Афганістані не має права навіть на смерть, бо без чоловічого дозволу її не можна поховати.Так виглядає узаконена мізогінія, коли ненависть стає адміністративним документом.І найстрашніше не закони, а чоловіки, які сприймають це як норму. Вони не протестують, не соромляться. Вони підтримують Талібан, бо тепер їхня зверхність має печатку держави.Тепер бити, принижувати, контролювати не злочин, а обов’язок. Коли чоловікові дозволяють принижувати, він рідко відмовляється.Світ знає про це. Але мовчить. Жоден уряд офіційно не визнав Талібан, але десятки країн уже співпрацюють із ним. Китай, Росія, Іран, Катар, Пакистан, Об’єднані Арабські Емірати, Туреччина, Європейський Союз — усі вони відкрили свої представництва в Кабулі, а Пакистан, Іран, Китай, Росія, Катар і ОАЕ дозволили талібським дипломатам працювати на своїй території. Світ, що вважає себе цивілізованим, потис руки тим, хто офіційно узаконив гендерний апартеїд. Варварство отримало дипломатичний статус.Та мізогінія не живе лише там, під чадрою.Вона живе й тут: у словах, у побуті, у зверхності. У чоловіках, які не б'ють, але ранять словом. У тих, хто сміється з “жіночої логіки”, хто називає жінку “істеричною”, “безглуздою”, “надто розумною”. Вони — ті самі таліби на мінімалках, з чистими руками, але брудною свідомістю. Їм не треба законів для приниження, їхня зброя це жарти, іронія, презирство.25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. І цей день потрібен доти, доки світ живе під владою мізогінії — тої самої, що в Афганістані тримає жінку під чадрою, а тут під сарказмом та насмішками.