«Чисте поле, як те море, – козакові рай!Слобожанська Україно – степовий наш край!А на боці шабля дзенька, нехай знають вороженьки,що на гасла отаманів встане Слобода!Встануть всі, хто має силу боронити Україну.Вище голову, козаче! Хай горе – не біда!», – уривок з пісні «Слобожанська похідна».19 вересня 1670 року почалося козацько-селянське повстання проти московських воєвод на Слобожанщині, яке очолив полковник Острогозького полку Слобідської України Іван Дзиковський – один із перших (опісля Острянина) українських колонізаторів Слобожанщини, засновник міста Острогозьк (нині місто Воронезької області РФ). Повстанці захопили й привселюдно стратили московського воєводу Мезенцева, приказного Горєлкова і митних відкупщиків. Полковник Дзиковський підтримував контакти з керівником Визвольної війни поволзьких країн від Московського царства Степаном Разіним. На допомогу повсталим українським козакам на Слобожанщину прибув загін донських козаків-разінців на чолі з Федором Шадрою та Фролом Мінаєвим. Повстання Острогозького полку охопило міста Острогозьк, Ольшанськ, усі навколишні поселення і було підтримане робітниками Торських соляних промислів. У цих містах були страчені представники центральної московської влади. В кінці вересня, внаслідок змови частини острогозької козацької старшини, духовенства і московських поміщиків, яких підтримали московські урядові військові підрозділи, Івана Дзиковського і групу його прибічників заарештовано. 29-го вересня 1670 року полковник Іван Дзиковський, писар М. Жуковцев, сотники Я. Чекмез та В. Григор'єв, обозний М. Волнянка були страчені, а їхнє майно конфісковано. До катувань і страти було засуджено дружину полковника Івана Дзиковського, а четверо його дітей та племінницю відправлено на довічне заслання до Сибіру. Такою ж доля була в родичів інших повстанців.Український історик, ректор Імператорського Харківського університету, академік Української Академії Наук Дмитро Багалій писав: «Перший полковник Острогозького полку Дзиковський поубивав приказних, його скинуто за се з посади і карано горлом – обрублено руки по лікоть, ноги по коліна, і повішено, і навіть жінку його покарано смертю, а дітей вислано у Сибір і одібрано у них усе майно».Та повстання продовжилося. В жовтні 1670-го слобідські козаки за допомогою загону разінців на чолі з Олексієм Хромим захопили міста Цареборисов, Маяцьк, Чугуїв, Зміїв, Балаклія, Мерефа та Колонтаїв. Однак, на початку 1671-го урядові війська перемогли козаків, у результаті чого під Цареборисовим і Маяцьком стратили 186 повстанців Слобідської України. Зокрема, за участь у виступі було позбавлено життя зміївського сотника П. Ребуху, балакліївського сотника А. Огня та богодухівського сотника Т. Решетила.