UNUS CONTRA OMNES | Так як зараз, я не втомлювався ніколи. Стільки процесу чистого управлі...

Так як зараз, я не втомлювався ніколи. Стільки процесу чистого управління, часу на це, інтенсивності та кількості подій на одиницю часу, в мене не будо ніколи. Таку велику смугу я не контролював ніколи раніше. І з такими недостатніми силами я раніше задач не виконував.І от це все до чого. По-перше, немає натхнення і політичної волі вам писати про важливі речі. Нажаль. Але буде. А по-друге, я отримав великий досвід і ось що можу вам сказати стосовно війни.Дуже велику роль відіграє піхота. Це було відомо завжди, але якщо ви посередній користувач інтернетів, ви всюди будете чути про дрони, реби, танки та літаки. Але не про піхоту. А саме вона може компенсувати абсолютно усе. І розумний, вольовий та сміливий боєць часто (завжди) вартий набагато більше, ніж розумний, вольовий та сміливий оператор дрона, або сам дрон. Хоч 10 дронів. Повірте, сержант на місці може зробити так, щоб бійці припинили нести втрати, почали таки спостерігати по секторах, а іноді навіть були здатні на наступальні дії. Це велика рідкість, уявіть собі. І не майте ілюзій. Забагато «наших бідних хлопців на війні» радше здадуться в полон або втечуть, ніж стануть вести бій. Ну і звісно, кількість піхоти. Її потрібно більше! Ми дуже відстаємо від ворога. Тепер я ТЦК звинувачую лише в тому, що вони гребуть замало людей і беруть хабарі. Негідники.Отже, менше з тим, піхота!Звісно не вистачає сил та засобів. Не буду на цьому зупинятись, це зрозуміло всім, але не відіграє найпершої ролі. Дефіцит у всіх і завжди.Структура управління! Я знаю як буває добре і буває погано. Ви не уявляєте, яким чином добре організований штаб із розподілом обовʼязків, відповідальністю та достатньою кваліфікацією кадрів, може вплинути на смугу. Ба більше, коли командири не паралізовані папірцями та страхом відповісти за втрачену позицію, вони можуть діяти раціонально, а не «згідно-відповідно». І я навіть не кажу за особисті якості, де командири часто клоуни та жлоби. Я для себе відкрив з подивом те, що виявляється, якщо ти просто нормальна людина, не брешеш і намагаєшся виконати задачі по мірі сил - ти вже добрий командир! Ми дуже низько впали, нажаль.Що до ворога? Тактика стара. Інфільтрація малими групами, часто оминаючи наші позиції задля розширення сірої зони. Великий акцент робиться на маскування і набагато менший на вогневу і тактичну складову. Але над усім цим превалює лише складова мотиваційна. Ми часто знаходимось у зеркальному становищі з ворогом, але перемагає та сторона, де бійці здатні давати бій. Ну і як наслідок розширення сірої зони ворог підтягує засоби = дрони ближче до лбз = вражає логістику. Але, як завжди, є і хороші новини. Зрозуміло, що наш внутрішній ресурс не дає 100% кпд; він дуже обмежений нашою незграбністю і ми здатні вичавити із себе набагато більше, і без усіляких натів. Ну і знову, будь-яка катастрофа на фронті, насправді, може бути виправлена. За умовою кваліфікованих і відповідальних людей ми можемо що-завгодно стабілізувати, а потім і повернути. Шкодять нам блазні та боягузи, а ще більше - система, яка заохочує існування таких хробаків.