Оголосили авторку та читицю Радіодиктанту 2025Авторкою Радіодиктанту національної єдності 2025 стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Читатиме текст акторка Наталія Сумська.Про це в ефірі Українського радіо розповіли член правління Суспільного Мовлення і керівник проєкту "Радіодиктант національної єдності" Дмитро Хоркін та координаторка радіодиктанту і виконавча продюсерка Українського Радіо Юлія Шелудько."Тексту ще немає. Текст у процесі народження. Текст з'являється за декілька днів до самої події. Зі всіма змінами, уточненнями", — зазначила Шелудько.Євгенія Кузнєцова — українська письменниця, у її доробку художні романи "Спитайте Мієчку", "Драбина" та "Вівці цілі", а також нонфікшн про мовну реальність в СРСР "Мова-меч. Як говорила Радянська імперія", артбук про українські кулінарні звички "Готуємо в журбі" та мальопис "Історія українського борщу".Роман "Драбина" став книгою року BBC у 2023 році й увійшов до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus у 2025-му. Крім того, Євгенія перекладає з англійської, німецької та іспанської й має науковий ступінь у галузі міжнародних та міжкультурних досліджень. Як науковиця вона досліджує питання взаємовпливу суспільства і медіа.Наталія Сумська — українська акторка театру і кіно, народна артистка, телеведуча. Зіграла у знакових театральних постановах творів української й світової класики: "Енеїда", "Кайдашева сім'я", "Пігмаліон", "Грек Зорба", "Цар Едіп" тощо. Має нагороди театральної премії "Київська пектораль", кінопремії "Золота дзиґа" та Шевченківську премію."Часто люди кажуть, що для них участь у Радіодиктанті — це спосіб показати, що вони поважають, підтримують українську мову. Це особливо цінно, бо Радіодиктант — це вже не просто медіапроєкт, він переріс у масштабний флешмоб", — зазначила Юлія Шелудько.Коли і де слухати радіодиктантВсеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у понеділок, 27 жовтня об 11:00 — до Дня української писемності та мови.Радіодиктант транслюється на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі:на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;на YouTube-каналі Українського Радіо;на Facebook-сторінках Суспільного;а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".Про Радіодиктант національної єдностіВсеукраїнський радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році.Координаторка радіодиктанту та виконавча продюсерка Українського Радіо Юлія Шелудько розповідала, що цьогоріч рекордна кількість людей та компаній звернулися на Суспільне за інформацією щодо дати та умов написання, оскільки хочуть писати корпоративно.Торік до Радіодиктанту національної єдності долучилося понад 500 тисяч людей. Близько 10 тисяч листів надійшло на перевірку з понад 30 країн світу.У 2024-му текст до радіодиктанту писала Оксана Забужко, а читав його поет і військовий Павло Вишебаба.Також авторами радіодиктанту в попередні роки були: Катерина Калитко, Ірина Цілик, Юрій Андрухович, Іван Малкович та інші.
Як правильно перекласти слово "ширинка" українськоюЧи правильно казати «ширинка» українською.В українській мові слово «ширинка» знайоме багатьом, проте його вживання в сучасній літературній мові викликає неабиякі дискусії серед мовознавців. Найчастіше цим словом називають застібку на передній частині штанів, однак чи є це справді українським стандартом — питання не таке очевидне, як здається на перший погляд.Як стверджують деякі експерти, насправді «ширинка» — це просто шматок тканини, вирізаний на повну ширину полотна. У минулому цим терміном називали скатертину, обрядовий рушник або декоративну хустку. ❌А от та частина штанів чи джинсів, яку ми звикли так називати, насправді має зовсім іншу назву.👉Правильний технічний термін для «ширинки»Коли йдеться про застібку на штанях, фахівці з мови рекомендують користуватися технічним терміном «гульфик». Саме це слово є нейтральним і вживаним у професійній лексиці, інструкціях для виробництва одягу, а також у відповідних стандартах галузі. Хоча слово «ширинка» широко використовується в побуті, в літературному мовленні та офіційних текстах його рекомендують уникати.Як правильно українською буде «ширинка»Найбільш наближеним до повсякденної мови варіантом є «ширінька» — саме так радять писати та вживати це слово мовознавці, якщо йдеться про розмовний стиль. Однак, потрібно звернути увагу на вимову: правильним є варіант із літерою «і» та м’яким знаком.У технічних і літературних текстах — лише «гульфик».У низці джерел трапляється ще один термін французького походження «браґетт», однак він надзвичайно рідкісний і майже не використовується.👉Підсумовуючи, в українській мові для позначення застібки на штанах краще вживати слово «гульфик». Якщо йдеться про розмовний варіант, можливий вжиток слова «ширінька», причому саме в такому форматі (з м’яким знаком), хоча навіть тут багато мовознавців радять надавати перевагу технічній термінології. Натомість «ширинкою» в українській традиції спершу називали зовсім інший предмет одягу або побуту — шматок тканини або рушник.
2020. День територіальної оборони України. Народ у формі.Коли російські танки рушили на Київ, першими на барикади вийшли ті, хто ще вчора тримав у руках ноутбук, викрутку чи кухонну ложку. Територіальна оборона — не армія, а народ, який сказав: «Ми тут».📜 У 2020-му президент Зеленський підписав указ: 6 жовтня — офіційний День Сил територіальної оборони ЗСУ. Тоді це був крок на випередження. Але вже за два роки свято перетворилося на символ масового спротиву.⚔️ Що таке ТрО?Це ті, хто не зобов’язаний — але відчуває обов’язок. Добровольці, які боронять громади, мости, лікарні, склади. Серед них — айтішники, вчителі, водії, студенти, пенсіонери. Їх не кликали, але вони прийшли.⚔️ 2022: рік, коли все змінилось.У перші тижні повномасштабного вторгнення до ТрО вступили понад 100 тисяч українців. У військкоматах — черги. Люди несли аптечки, каремати, автомати. Брали участь у боях, евакуації, розвідці.⚔️ Справжні історії:Гостомель. Добровольці стримують російський десант — без бронетехніки, зате з волею, яка не пробивається.Харків. Уцілілі багатоповерхівки — завдяки ТрО, що тримали місто під обстрілами.Чернігів. Група ТрО знищує ворожу колону під Козельцем. Підручні засоби — великі справи.🖤 Усі ці люди не чекали наказу. Вони діяли, бо не могли інакше.🎯 ТрО — це коли “Я вдома” перетворюється на “Я бороню”.📌 Напиши другові, який був у ТрО. Просто: “Дякую, що не втік. Що залишився. Що прикрив”. Одне повідомлення — іноді важить більше, ніж бронежилет.#цейдень
Як українці ставляться до прихованої русифікації: опитування показало, що більше половини – прийнятно3% опитаних українців вважають прийнятними заходи політики радикальної українізації, як-от заборону використання російської мови навіть у побуті та примус повністю перейти на українську.Водночас найбільше підтримки має лагідна українізація – такий підхід повністю або частково підтримують 87% громадян. При цьому понад половина (53%) називає прийнятними елементи прихованої русифікації.Про це свідчать результати опитування, яке провели фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).У ході дослідження учасникам описували заходи трьох варіантів мовної політики, не називаючи їхньої назви. Кожному респонденту зачитували лише один випадковий підхід.Згодом у респондентів запитували, їхнє ставлення до описаних заходів політики стратегічної (лагідної), радикальної українізації чи прихованої русифікації.Соціологи зауважили, що всі варіанти можуть отримати схвалення від формальної більшості населення. Відтак 63% опитаних назвали повністю або частково прийнятною політику радикальної українізації, 87% – лагідної, а ще 53% – прихованої русифікації.Водночас найбільш негативне ставлення учасники опитування висловили щодо прихованої русифікації – понад третина (39%) визнала його повністю або частково неприйнятним.Вищу підтримку отримала політика радикальної українізації, однак і тут третина (32%) назвали її певною мірою неприйнятною.Найбільшу частку схвалення учасники продемонстрували щодо стратегічної (лагідної) українізації. При цьому кожен десятий опитаний (10%) вважає її частково або повністю неприйнятною.Ставлення українців до мовних політикЯк на відповіді вплинув регіон проживання та мовна група?Автори дослідження додали, що варіант прихованої русифікації схвалює більшість опитаних на Сході (68%) і Півдні (66%) України, попри високу там частку противників (13 та 30% відповідно).При цьому до такої політики швидше позитивно ставляться люди, які спілкуються вдома переважно російською або однаковою мірою російською та українською."Водночас серед тих, хто вдома спілкується українською мовою, думки розділилися порівну, тобто у найбільшій мовній групі існує виразний спротив прихованій русифікації", – кажуть у КМІС.За словами експертів, варіант радикальної українізації має зворотну тенденцію – його частіше схвалювали опитані із Заходу (72%) та Центру (67%). При цьому мешканці Півдня демонстрували відчутний опір, а на Сході часто вважали неприйнятним.Учасники, які вдома спілкуються українською, частіше підтримували таку політику, а ті, що послуговуються російською, – відкидали як неприйнятний. Водночас думки розділилися порівну серед опитаних, які використовують у побуті обидві мови.Відповіді учасників з різних регіонівАбсолютну підтримку мешканців усіх регіонів та мовних груп отримав варіант стратегічної українізації, наголосили дослідники."Цей варіант має не лише найбільшу підтримку на національному рівні, але також і забезпечує консенсус між регіонами та між мовними групами України", – пояснили автори опитування.Дослідження проводили впродовж 2-14 вересня 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом фахівці опитали 2012 українців, які проживають на підконтрольній території.У ході роботи під "стратегічною українізацією", яку також можна називати лагідною, автори розуміють зміцнення позиції української мови, але без тиску щодо побутового використання російської.
🥘Що їли українці 100 років тому?"Кілко разів денно люди їдять? І в яких порах що коли їсться?"Їдять люди разів три і чотири, а літом як жнива або друга-яка робота, то тоді їдять разів п'ять і шість: рано снідають, а то — гобідають, а то — полуднають, а то — підвичіркують, а то — вечерають. А їдять — то "часом до хріну, а то й собачий голод напириміну". Називають перву їду сніда'нком, другу — гобідом, третю полу'дним, четверку підвичірком, а п'яту вечерою.Сніданок буває тільки хліб та цибуля, або часник; а в скоровний день, як у кого буває сало, гоїрки, то це на сніданок.А на гобід вариться борщ або капуста, і до цього вариться каша пшоняна і круп'яна, що дируть із ячмен'ю або із гречки. Часом намі'сті каші — лимішка із гричаного борошна або із ячмінного. А як нима каші і лимішки, то пичуть коржі, пампушки, та обмішують із маком або с часником. Борщ — із квасяних бураків та шуляків ("шуляки" називаїться капуста одборня)¹). І варать юшку іс картоплі. Гобід буває ниоднаковий, бо буває так, що тіки оден борщ, а буває, що є ще-який приварок: є так, що варать вареники с сиром, та маслом обмастюють, або пичуть голадки на салі оба на голії; — то це усе упливає на гобід.На полудинь — то те, що і на сніданок. А буває так, що тіки оден хліб. Полуднають як-раз у південь.На підвечірок — теж хліб та цибуля.А на вечеру вариться багацько різних страв. Вариться коліш, пшоняний і круп'яний; і куліш із гордою; галушки пшинишні або гричані або ячмінні; картопля густо варана і колотяна, сма'чана салом або маслом, та с перцим; і картопля у муньдєрах, то єсть у лушпайках. Іще варать голубці іс капусти: розривають головку капусти та заліплюють у листки пшоно або гричані крупи, теж іс салом або із голією. Або пичуть прісні пиріжки с картоплию, або с капустою, або с сиром. Смажать капусту із голією або салом. Або пичуть картоплю і хліб житній.¹) У Звиногородці "шуляками" звуть тую капусту, що не в'яжеться в головки, а йде тільки в стебло. Аркадій Кримський📖(Уривок з книжки "Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектологічного", Аг. Кримський, 1930).
Україна входить до Ради Європи. Страсбурзьке «так».26 вересня 1995 року у Страсбурзі пролунало одностайне рішення: Україну прийнято до Ради Європи. Усі делегації Парламентської Асамблеї підняли картки «за» — без жодного «проти» чи «утримався».🗣 Чому це важливоМенше ніж через чотири роки після проголошення незалежності ми отримали офіційне місце в європейській сім’ї. Не як гість, а як рівноправний член клубу, де головні цінності — демократія, права людини та верховенство права.🗣 Домашнє завданняРазом із членством Україна взяла на себе зобов’язання: реформувати суди, гарантувати свободу слова, захищати нацменшини, скасувати смертну кару. Це був квиток у Європу, але з умовами.🗣 Символічний моментУ 90-ті ми ще тільки вчилися говорити про права і свободи без радянських лапок. Тому сам факт, що нас прийняли, — став знаком довіри й підтримки.🗣 Довга дорогаПопереду чекали десятиліття боротьби: від Помаранчевої революції до Революції Гідності й нинішньої війни. Але саме тоді в Страсбурзі ми вперше голосно заявили: Україна — це Європа.🎯 Вступ до Ради Європи став першим інституційним «так» для України на Заході.📌 А ви вважаєте, що ми виконали своє «домашнє завдання» за ці 30 років?#цейдень
Наукова праця Павела Левчука про мовний портрет українських біженців номінована на польську премію Єжи ҐедройцяПро це повідомив університет Марії Склодовської-Кюрі у Любліні, що організовує премію.Оригінальна назва праці — "Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce". Вона вийшла друком у видавництві Warszawa 2024 року. Це аналіз мовних практик українських біженців у сучасній Польщі.Передмову до видання написала доцентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олена Пелехата."Автор, здається, намагається змістити наратив щодо української мови з того, що панує в українському дискурсі. Замість того щоб збирати думки про красу досліджуваних мов, він запитує про емоційне ставлення, або як ми визначаємо ці мови і чому", — написала вона.Про преміюПремію імені Єжи Ґедройця Університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні заснували у 2001 році, на першу річницю смерті відомого публіциста та політика Єжи Ґедройця.Єжи Ґедройць — польський публіцист, політик і громадський діяч, засновник і головний редактор часопису Kultura, що виходив друком у Парижі й був найвпливовішим польським часописом в еміграції у XX ст.Нагороду щороку вручають за дослідження спадщини паризької "Культури" або за творче продовження ідеї Єжи Ґєдройця.
Як українською назвати "слой": переклад може бути різнимРосійська мова має чимало слів, що можуть викликати труднощі з перекладом на українську. Одним із таких є іменник "слой", який, на перший погляд, здається простим, але насправді має багато значень.Його вживають як для позначення шарів матеріалу, так і для опису суспільних груп. В українській мові не існує єдиного відповідника, тому переклад залежить від контексту. Щоб уникнути помилок і зробити мовлення точнішим, важливо розуміти, які саме слова використовувати в різних ситуаціях.У російській мові слово "слой" вживається, коли йдеться про масу речовини щодо постійної товщини, що знаходиться між подібними утвореннями, під або над ними. Приклади: "слой глины", "слои атмосферы" тощо. Також це слово вживається щодо групи людей, об'єднаних якимись якостями чи ознаками. Приклад: "бедные слои населения". В українській мові перекласти слово "слой" неможливо одним словом. Адже для позначення різних процесів, дій чи речей, воно має свої синоніми. Для прикладу:"Слой" можна перекласти як осад, плівка (на поверхні), намул (на дні водойми), шар (однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі), пласт, верства (щодо населення). Словосполучення "класть слоями" перекладається як нашаровувати, чи класти шарами, а "низший слой" перекладається як "нижчий клас".Українською "слоить", чи "наслаивать" перекладається як "класти", "класти шарами". Варіанти перекладу слова "слой":верства,верству,галузь,займатися,край,область,обшивка,покриття,прошарок,пушинка,район,регіон,складка,сфера,товщина,формація,частувати,шар. #МовнаСереда
1872. Народилася Соломія Крушельницька. Українка, яку боготворила світова сцена 🎤23 вересня на Тернопільщині з’явилася на світ дівчинка, що змінить оперу. Ім’я їй — Соломія. Прізвище — Крушельницька. Її голос зачаровував Ла Скала, нею захоплювалися Карузо і Шаляпін. А Пуччіні... просто подарував їй свій портрет з автографом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».🔹 Її називали «найвидатнішою співачкою світу».🗣 Володіла 8 мовами.🎤 У репертуарі — понад 60 партій, від Вагнера до Верді.🎤 Співала на сценах Парижа, Неаполя, Буенос-Айреса, Каїра, Санкт-Петербурга, Варшави, Чикаго.🌍 Крушельницька першою вдихнула нове життя в невдалу прем’єру «Мадам Баттерфляй» — і зробила її світовим хітом. Після цього Пуччіні вважав Соломію ідеальною виконавицею своєї опери.🇺🇦 А ще — вона завжди підкреслювала свою українську ідентичність. Навіть у часи, коли це було небезпечно.Після Другої світової повернулась до Львова, де викладала в консерваторії. Померла у 1952-му. Похована на Личаківському цвинтарі.🎯 Бути українкою — не завада для світового визнання. Це причина для гордості.🎵 А ви слухали записи Крушельницької? Їх є небагато, але голос — незабутній.#цейдень
1891. Перші українці в Канаді. Валізи, мрії і цілий новий світ. 🌍19 вересня 1891 року корабель із першим гуртом українських переселенців прибув до Канади. Вони везли із собою не багатства — лише насіння, вишиті сорочки та впертість, яка допомогла виживати на чужині.Хто вони були?🔹 Селяни з Галичини й Буковини.🔹 Люди, які тікали від безземелля, податків і голоду.🔹 Ті, хто вірив, що на іншому континенті знайде землю й шанс для дітей.Що їх чекало?Не обіцяна легкість.– Дика прерія, яку треба було освоювати.– Важка праця від світанку до ночі.– Холодні зими й чужа мова.Але крок за кроком вони збудували власні доми, церкви, громади. Саме завдяки цим людям з’явилися українські села в Манітобі та Альберті, а згодом — потужна діаспора, яка стала голосом України в світі.Цікаво, що один із перших переселенців, Іван Пилипів із Галичини, написав листа додому з описом канадських можливостей. І цей лист спричинив справжній «ланцюговий ефект» еміграції — тисячі українських родин вирушили слідом.🎯 Від того дня українська присутність у Канаді стала невідворотною: сьогодні там живе понад 1,3 мільйона людей українського походження.📌 А тепер питання до вас: як ви думаєте, чи була б українська ідентичність такою сильною за океаном, якби не ті відчайдухи з 1891 року?#цейдень
TGLIST.COM.UA
