ВІДВЕРТО

Корсунь. Друга серйозна перемога Хмельницького.Після Зборова — Корсунь. Після розгрому під Жовтими Водами — новий удар. Увесь травень 1648 року Богдан Хмельницький бив точно й рішуче. Його армія нарощувала темп, польська — втрачала контроль.🔹 Що сталося 26 травня?Під Корсунем козацьке військо, разом із кримськими татарами, влаштувало засідку на поляків. Головнокомандувач Речі Посполитої — коронний гетьман Миколай Потоцький — потрапив у пастку. Польські війська опинились у багнистій місцевості між річками. Козаки замкнули кільце, татари пішли в атаку. Паніка. Втеча. Поразка.📜 Два гетьмани в полоніІ Потоцький, і польний гетьман Калиновський були захоплені. Така втрата генералітету паралізувала польське військо й підірвала авторитет влади. У Києві лунали дзвони: "Київ зрадів, що Бог зглянувся на Україну" — писав сучасник.🔍 Чому це важливо?Корсунська битва — одна з ключових у перші місяці Національно-визвольної війни. Вона показала: Хмельницький — не випадковий повстанець, а стратег. Козаки — не стихія, а армія. І Польща — не всесильна.🎯 Хмельницький перетворив селянський бунт на організовану війну за визволення.📌 Скільки таких "Корсунів" ще треба, щоб ми нарешті зрозуміли силу єдності?#цейдень

🎶 1979. Івасюк. Пісня обірвалась.22 травня у Львові — похорон. Тисячі людей, море квітів і повна тиша. Мовчання — тому що слова зраджують.На Личаківському цвинтарі ховають Володимира Івасюка. Йому було лише 30. Автор “Червоної рути”, “Водограю”, десятків пісень, які стали серцем української естради.❌ За кілька тижнів до того він просто зник. Його тіло знайшли в Брюховицькому лісі. Повішений. Справу швидко закрили — самогубство. Але майже ніхто не повірив. Занадто багато запитань. Занадто мало правди.❌ Влада мовчала. Телебачення не показало похорон. Але люди прийшли. Без афіш, без дозволів. За різними оцінками — понад 10 тисяч. Попри те, що за кожним стежили. За участь могли вигнати з інституту, з роботи, викликати "на розмову".🇺🇦 Вулиці були заповнені. Люди несли портрети Івасюка, квіти, співали його пісні. Це був не просто похорон — це був протест. Мовчазний, але гучний.🇺🇦 Поховали його з почестями, які не планувала радянська влада. Труну несли на руках. Місце поховання — серед інших українських велетів. Поруч з Іваном Франком.🇺🇦 Його пісні забороняли. Але вони не зникли. Їх співали на кухнях, на весіллях, на протестах. Бо їх не можна було забути.❌ Володимира Івасюка вбила не струна — а система, яка боялась мелодії свободи.📌 А ви досі пам’ятаєте перші ноти “Червоної рути”? #цейдень

❗️Уряд опублікував текст угоди із США про надра. Ось головні тези:🔵США в партнерстві представлятиме Корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC). Україну — державна організація «Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства».🔵Україна спрямовуватиме 50% доходів від нових ліцензій на природні ресурси до спеціального фонду, з якого кошти йтимуть до інвестиційного фонду, а США вноситимуть у Фонд кошти, зокрема, тут можуть врахувати нову військову допомогу.🔵Українські держоргани повинні прописувати в нових дозволах на видобуток і контрактах на великі інфраструктурні проєкти вимогу: інвестори мають повідомляти фонд про можливість вкласти гроші й обговорювати це з ним.🔵Фонд США має першочергове право купувати українські ресурси, а Україна гарантує, що інші не отримають кращих умов.🔵Угода має вищу силу за українське законодавство, і Україна не може змінювати умови для фонду через нові закони.🔵Якщо Угода суперечитиме майбутнім зобовʼязанням України перед ЄС, сторони переглянуть її. 🔵Документ набуде чинності після ратифікації Верховною Радою України і діятиме без обмеження в часі, доки обидві сторони не домовляться про його припинення.

📜 Операція "Вісла": депортація, яку не можна забути28 квітня 1947 року в #ЦейДЕНЬ в Польщі розпочалася Операція "Вісла" — примусова депортація українців, лемків, бойків, надсянців зі своїх споконвічних земель.Ця подія залишила глибокий слід в історії обох народів і стала символом трагічних наслідків етнічних конфліктів.⏳ Коротко про подію:У 1947 році польська комуністична влада провела масову депортацію українців, лемків, бойків з південно-східних територій на так звані «повернені землі» (захід Польщі). Офіційна мета — «ліквідація підтримки УПА». Реальність — етнічні чистки, руйнація сотень сіл, тисячі людських доль.🔹 Як проходила депортація?Людей збирали за кілька годин: дозволяли взяти мінімум речей. Їх вантажили у товарні вагони і відправляли на захід і північ Польщі — у так звані "відновлені землі", де колись жили німці.Вони мали асимілюватися: їх розселяли невеликими групами серед польського населення. Заборонялося навіть згадувати про свою мову та обряди.🔹 Що ще сталося?– Багато українців потрапили в табори — зокрема, до сумнозвісного Явожна, де тримали навіть жінок і дітей.– Українські церкви закривали або передавали під польські парафії.– Села, які опустіли, часто зрівнювали із землею.Мета була очевидною: розчинити українську ідентичність у польському морі, зламати національну пам’ять.🔹 Наслідки:– Тисячі родин залишилися без рідної землі.– Цілі покоління виростали в страху говорити українською.– А біль і туга за домом передавалися як невидима спадщина.🔹 Офіційне визнання:У 1990-х польський Сейм визнав Операцію "Вісла" актом беззаконня. Але для багатьох нащадків депортованих — це рана, яка болить досі.📍Чому це важливо зараз?У сучасному контексті українсько-польських відносин питання історичної пам'яті залишаються складними. Розуміння таких подій як операція "Вісла" — необхідний крок до примирення та побудови спільного майбутнього.💬 А ви знали про цю сторінку нашої історії? Чи обговорювали її в школі на уроках історії?

🇺🇦⚔️🇺🇦22 квітня 1918 року кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Крим від більшовиків.Після підписання мирної угоди з Центральними державами в Брест-Литовську, українське командування планувало ще до підходу австро-німецьких військ зайняти Крим (що формально не належав до УНР) і взяти під контроль Чорноморський флот.10 квітня 1918-го з частин Запорізької дивізії була сформована Кримська група на чолі з полковником Петром Болбочаном, яка й вирушила до Кримського півострова. Вона мала випередити німців (15-а ландверська дивізія генерала фон Коша наступала слідом за групою Болбочана) і заволодіти Таврійським півостровом раніше за союзників.18 квітня армія УНР взяла Мелітополь, здолавши вперту оборону червоних. Українці продовжували безупинно насідати на більшовиків, 21 квітня зайняли Новоолексіївку і блискавичною операцією вночі захопили переправи через Сиваш. Загін відчайдух на чолі з сотником Зілинським на мотодрезинах проскочив замінований міст, розігнав найближчу охорону і під прикриттям бронепоїздів Семена Лощенка та Павла Шандрука, що рухались слідом і вели безперервний кулеметний та гарматний вогонь, дезактивував вибухівку. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська: піхота захопила окопи червоних, ворог покинув позиції і панічно відступив. У групі Зілинського не загинув жоден вояк.Аби не дати противнику отямитись, Петро Болбочан не став очікувати підходу основних сил і продовжив переслідування більшовиків.Надвечір 22 квітня Кримська група розбила більшовицький заслін під Джанкоєм, вузловою станцією на півночі півострова, і увійшла в місто, вже зайняте німцями.До групи Болбочана почали приєднуватися кримськотатарські повстанці. 24 квітня українські загони зайняли Сімферополь, наступного дня – Бахчисарай. А кінний полк гайдамаків імені Костя Гордієнка на чолі з полковником Всеволодом Петрівим гірськими стежками просувався у напрямку Севастополя і 28 квітня розпочав бої з більшовиками на підходах до міста. Як наслідок, 29 квітня Чорноморський флот підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві.Однак успіхи українського війська загострили відносини між союзниками. 26 квітня німецька дивізія оточила всі місця дислокації українських військ у Сімферополі та оголосила ультиматум Петру Болбочану негайно скласти зброю і виїхати з Криму. Після напружених перемовин Кримська група 27 квітня залишила півострів і зі зброєю, знаменами та значною частиною захопленого майна передислокувалася до околиць Мелітополя.Попри такий підсумок, кримський похід виявив блискучий талант полковника Петра Болбочана і став справжнім тріумфом українського війська, однією з найбільш романтичних сторінок нашої воєнної історії. Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот. Але внаслідок антигетьманського повстання наприкінці 1918-го всі здобутки в Криму було втрачено.#ЦейДеньджерело

Чому слово грузин все менше використовують в публічному просторі: як називати жителів Сакартвело українською правильноПоходження слова грузинСлово грузин має російське коріння й поширене з часів імперського та радянського впливу. В українській мові воно закріпилося історично, але не відображає самоназву цього народу. У самій Грузії країну називають Сакартвело, а народ — картвелі.Георгієць чи грузин: що каже нормаНа 2025 рік в офіційних словниках української мови:Грузин — лишається нормативною формою.Георгієць — не зафіксовано як нормативне слово.У публіцистиці й журналістиці обидва варіанти вживаються, але георгієць усе ще звучить ново й незвично для масової аудиторії.👉 Враховуючи мовну етику та контекст:В офіційних текстах (новини, документи) краще вживати громадянин Сакартвело — нейтрально і точно.У публіцистиці та розмовах: грузин — поки що допустимий, але бажано з поясненням або уточненням.Якщо людина сама себе називає картвелі — краще поважати цю форму.Тож, слово грузин — не є мовною помилкою, але викликає питання мовної етики та точності. У контексті сучасної української мови варто поступово переходити до форм, які відповідають самоназвам інших народів.

10 років тому з Чистого четверга розпочалося очищення України від комуністичної навали.9 квітня 2015 року, яке в тому році припало на Чистий Четвер, Верховна Рада України прийняла історичне рішення, яке стало символом відновлення національної ідентичності та відмови від спадщини комуністичного минулого.За підтримки 271 депутата з необхідною більшістю у 226 голосів було ухвалено пакет законів, зокрема "Закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні", який передбачав заборону на використання комуністичної символіки та перейменування населених пунктів і об'єктів, пов'язаних з радянським минулим.👉Цей крок став важливим етапом у процесі декомунізації, що охоплював також демонтаж пам'ятників, перейменування вулиць і скасування використання радянських назв. Понад 50 000 вулиць, площ та інших об'єктів було перейменовано. Серед значних змін була відмова від радянських назв міст, таких як Дніпропетровськ, що став Дніпром.Одночасно з декомунізацією розпочався новий етап у формуванні національної пам'яті, що передбачав вивчення та поширення історії боротьби за незалежність України, а також вшанування героїв національного руху, таких як УНР та бійців ОУН-УПА.Цей процес став частиною ширшої трансформації, яку країна переживала після Революції Гідності, намагаючись створити нову політичну культуру, вільну від тоталітарних впливів минулого.Незважаючи на те, що декомунізація викликала дискусії в суспільстві, особливо серед тих, хто залишався прихильним до радянської спадщини, вона стала символом прагнення до незалежності, свободи та поваги до історичної правди.

В #цейдень1768 - Максим Залізняк та Іван Гонта, освятивши ножі Мотриному монастирі в Холодному Яру, почали повстання гайдамаків проти поляків (Коліївщина)Коліївщина було не просто селянським повстанням 1768 року. Це була справжня «революція гніву» з нюансами, які досі викликають суперечки. Гайдамаки не сиділи в TikTok, але якби сиділи — точно були б у трендах. І ось чому:1️⃣ Ідеологи з... Києва?Витоки повстання не лише в селянській ненависті до кріпацтва, а й у впливі інтелектуалів. У Києво-Могилянській академії тоді панували настрої, далекі від лояльності до Речі Посполитої. Інтелігенція підкидала дров у вогонь народного гніву — словами і проповідями.2️⃣ Мотивація повстанців — релігія і справедливість, а не анархія.Гайдамаки вважали себе хрестителями справедливості, борцями за православну віру. Вони не були звичайними розбишаками — у них був свій «моральний кодекс повстанця», принаймні на старті.3️⃣ Максим Залізняк — не просто ватажок, а харизматичний бренд.Людина, яка отримала благословення у... Києво-Печерській лаврі. І мав репутацію "народного месії". Люди йшли за ним, як нині — за лідерами думок. Сильний інфлюенсер свого часу.4️⃣ Коліївщина = інформаційна війна 18 століття.Поширення листівок, легенд, чуток — усе це працювало, як нині SMM. Гайдамацька пропаганда працювала не гірше за сучасні медіакампанії.5️⃣ «Золота булава» від імператриці.Цікаво, що Катерина II спочатку підтримувала повстання (неофіційно), бо хотіла дестабілізувати Польщу. А потім… здала лідерів повстання польським властям. Політичний маркетинг: підтримай, використай, забудь.6️⃣ Гайдамаки – не просто бунтарі: Гайдамаки мали чітку військову структуру, поділялися на сотні, а їхня діяльність регулювалася звичаєвим правом. Вони встановлювали власні порядки на звільнених територіях, що свідчить про їхню організованість.7️⃣ Коліївщина як натхнення для Шевченка та ГоголяПодії 1768 року лягли в основу поеми "Гайдамаки" Тараса Шевченка та оповідання "Страшна помста" Миколи Гоголя. Ці твори, хоч і романтизовані, зберегли пам’ять про повстання. А от у польській літературі (наприклад, у Генрика Сенкевича) гайдамаки зображені виключно як лиходії — це показник, наскільки різними залишаються історичні наративи.Хто б міг подумати, що у 1768-му було стільки паралелей із сучасністю: і маніпуляції, і меседжі, і харизматичні лідери. А головне — жага до справедливості, яка не втрачає актуальності ніколи.🧵 Зберігай цей пост і пиши в коментарях: що тебе здивувало найбільше?

💔 Куренівська трагедія: Забута катастрофа Києва13 березня 1961 року – одна з найстрашніших дат в історії Києва. Саме цього дня лавина бруду та води з Бабиного Яру прорвала дамбу й знищила цілий район міста.🔴 Що сталося?Після Другої світової війни в урочищі Бабин Яр почали звалити пульпу (відходи) з Петрівських цегельних заводів. Радянська влада вирішила засипати Бабин Яр відходами цегельного заводу, не подбавши про надійні укріплення. З часом утворилась гігантська гребля, яка не була належним чином укріплена. Весняні дощі 1961 року призвели до прориву греблі, і хвиля бруду, каміння та води висотою до 14 метрів обрушилася на Куренівку, змітаючи все навколо. На шляху потопу опинились житлові будинки, заводи, трамвайні колії. 📉 Масштаби трагедії🌊 Потік заввишки 14 метрів та швидкістю 5 м/с накрив десятки вулиць.🚋 Вагони трамваїв заповнило брудом, люди не встигали врятуватися.💀 Офіційні цифри жертв – 150 осіб, але реальні втрати могли сягати кількох тисяч.🔇 Замовчування трагедіїРадянська влада не визнала помилки. Про трагедію забороняли говорити, а згадки про неї стирали з історії.🕯 Сьогодні ми пам’ятаємоКуренівський потоп – це нагадування про безвідповідальність влади та ціну замовчування правди. Давайте не забувати про ті події та їх жертв.📌 Поділіться цією історією, щоб її пам’ятали!

В #цейдень 1944 - льотчику-винищувачу Івану Кожедубу присвоєно перше звання Героя Радянського Союзу за 146 бойових вильотів і 20 збитих літаків противника.✈️Загалом уродженець Глухівського району Чернігівщини збив 64 німецькі літаки і став тричі Героєм.А цього могло не статися, адже інструктора польотів старшого сержанта Івана Кожедуба відрядили на фронт в якості покарання. Кажуть. що особливої дисципліною Іван не відрізнявся і майже не виходив з гауптвахти. Коли на нього оформляли документи, він сказав начальнику училища:- Ви про мене ще почуєте!На що начальник, якого дістали витівки інструктора, випалив спересердя:Але вийшло навпаки. Кожедуб не був збитий жодного разуЗа всю війну пілот здійснив 330 бойових вильотів і здобув 64 повітряні перемоги, не зазнавши жодного збиття.Хоча... перший бій був невдалою спробою.Під час першого бою в 1943 році його літак обстріляли власні зенітники, внаслідок чого він ледве повернувся на базу.Завжди бив по слабких місцях ворогаКожедуб розробив тактику атаки, де він заходив у хвіст противника, очікував моменту, а потім влучно стріляв у двигун або кабіну.І навіть - збив два американські літакиПід час війни Кожедуб випадково збив два американські винищувачі P-51 Mustang, які прийняв за німецькі. Цей інцидент замовчувався радянською пропагандою.Його могло не бути в авіаціїСпочатку Кожедуб хотів стати вчителем математики, але після випадкової зустрічі з льотчиком зацікавився авіацією.Любив джаз 🎷Хоча радянська влада не схвалювала західну музику, Кожедуб був прихильником джазу і навіть мав записи з фронтової радіостанції.Вчився в тому ж училищі, що і космонавтиПісля війни Кожедуб навчався в Військово-повітряній академії, де пізніше навчалися і перші радянські космонавти, зокрема Юрій Гагарін.Не прийняли в космонавтиЙого кандидатуру розглядали для першого загону космонавтів, але відхилили через вік – на той момент йому було понад 40 років.