17 жовтня 1990 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року". Це стало важливим моментом у Революції на граніті, коли студенти та активісти домагалися політичних реформ і відставки уряду Віталія Масола. Постанова формально прийняла вимоги протестувальників, що стало знаковим успіхом для громадських активістів.Ось декілька фактів про Революцію на граніті:1. Революція на граніті є частиною протестних рухів, які охопили низку тоталітарних країн наприкінці 80-х років ХХ століття. У квітні 1989 року масштабні студентські протести за демократичні права та свободи відбувалися на пекінській площі Тяньаньмень. Того ж самого року зі студентських протестів почалася Оксамитова революція у Празі. Упродовж 1987–1991 років протестні акції за відновлення незалежності пройшли у країнах окупованої радянським режимом Балтії – Литві, Латвії та Естонії.2. Вимоги учасників Революції на граніті мали національний характер (зокрема непідписання нового союзного договору, націоналізація майна комуністичної партії), також їх було спрямовано на демократизацію суспільства (призначення нових виборів до Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі).3. Студентське голодування на центральній площі української столиці, яке тривало з 2 до 17 жовтня та згодом отримало назву “Революція на граніті”, вплинуло на форму й інструментарій подальших протестів в історії незалежної України, таких як акція “Україна без Кучми”, Помаранчева революція, Революція Гідності. Ідеться зокрема про вибір локації, методів спротиву та принципів організації спільноти протестувальників.4. Організаторами протестів 1990 року були студенти студентських спілок Києва, Дніпродзержинська (нині Кам'янське) та Студентського братства Львова. Прагнучи привернути увагу до своїх вимог і викликати довіру суспільства, учасники акції обрали як форму протесту голодування – один з елементів ненасильницького спротиву та свідчення жертовності. 5. Якщо до 1990 року акції дисидентів, пізніше – учасників Народного руху України, відбувалися переважно біля пам'ятника Тарасові Шевченку, то після Революції на граніті головним протестним простором став майдан Незалежності, тоді площа Жовтневої революції. Нове найменування площі, яку ще влітку 1990 року неформально називали майданом Незалежності, закріпилося за нею саме після студентського голодування. На листах із підтримкою протестувальників часто зазначали таку адресу: “Київ, майдан Незалежності”.6. Новацією протестних практик в Україні стало розбиття наметового містечка в середмісті Києва. Це стало сигналом готовності до тривалих протестів, – допоки влада не виконає всі вимоги активістів.7. Перші засади самоорганізації під час масових протестних акцій було закладено саме під час Революції на граніті. Групу протестувальників, які оголосили безстрокове голодування, охороняли активісти, що відповідали за безпеку тих, хто голодував. Було створено також медичну службу, яка стежила за станом здоров’я протестувальників. Кілька активістів відповідали за спілкування з пресою та громадськістю, функціонуючи як своєрідний пресцентр.8. Революція на граніті вплинула на формування протестної символіки в майбутньому. Важливим атрибутом стали стрічки – від білих пов’язок на головах студентів, які, голодували, до помаранчевих стрічок під час Помаранчевої революції та синьо-жовтих і з зірками Євросоюзу періоду Революції Гідності.