☢️Україна погоджується на ядерне роззброєння. Але з холодним передчуттям, що світ може підвести.📜 Верховна Рада ратифікує СНО-1 — крок у бік без'ядерного майбутнього, який ніхто не робив легко.▶️ 18 листопада 1993 року після затяжних суперечок парламент каже: так, ми підтримуємо договір.Але — із застереженнями.▶️ На руках — третій у світі ядерний арсенал, спадок СРСР. Віддати все без умов? Це звучало як самогубство для молодої держави.▶️ Тому Україна додає вимоги: гарантії безпеки, непорушність кордонів, повага до суверенітету. Ми готові бути відповідальними, але не наївними.▶️ США, Британія та Росія чемно кивають: «усе буде».За рік підписують Будапештський меморандум.Той самий, який у 2014-му виявиться папірцем із нульовою міцністю.▶️ Але тоді, у 1993-му, ми ще віримо, що міжнародне право щось важить.🎯 Ми сказали «ні» ядерній зброї — і «так» віри в обіцянки, які ніхто не збирався виконувати.📌 А тепер питання: якби ми залишили арсенал — 2014 рік виглядав би інакше?Чи все одно знайшли б спосіб нас перевірити на міцність?