Молодіжна збірна України не змогла пройти кваліфікацію на Євро U-21. Команді Дмитра Михайленка потрібно було перемагати Туреччину та Хорватію, щоб претендувати на друге місце і, відповідно, можливість зіграти у стикових поєдинках.

Як на мене, особливих шансів зайняти другу сходинку не було. Ми не можемо зіграти два поєдинки на дуже високому рівні проти непростих суперників, навіть якщо один із них — Хорватія — вже не мав турнірної мотивації.

Це був лише перший матч для команди Дмитра Михайленка на рівні U-21. До цього збірну очолював Унаї Мельгоса. Але я хотів би подивитися на цю ситуацію трохи в іншій площині.

Михайленко приходив під ідею, що він тренував збірну U-19 і знає цих футболістів. Його завданням мало бути переведення цього покоління вже на рівень молодіжної збірної та підготовка команди до наступного відбіркового циклу. Зрозуміло, що він добре знає футболістів 2005-го та 2006 року народження, з якими працював на юнацькому Євро U-19, де Україна дійшла до півфіналу.

Але суть в іншому.

На першому місці у молодіжній збірній повинен бути не результат. На першому місці має стояти підготовка футболістів до національної команди.

Якщо говорити про покоління 2005-го та 2006 року, то тут уже більш-менш зрозуміло, хто має перспективу. Михавко, Пономаренко, Варфоломєєв, Синчук, можливо, Федор та Гаджиєв. Окремо треба стежити за Крапивцовим, Кривсуном та Піщуром, які будують свою кар’єру в Європі.

Але нам потрібно дивитися вперед.

Потрібно вже зараз активно працювати з футболістами 2007-2008 та навіть 2009 року народження, які в перспективі можуть дорости до національної збірної. Якщо футболісти 2004-2006 року отримають ще три матчі на Євро та два стикові поєдинки, це апріорі не означає, що ми отримаємо від цього більше гравців для національної збірної.

З цим поколінням уже багато в чому все зрозуміло. Потрібно дивитися вперед і давати міжнародний досвід тим футболістам, які потенційно можуть стати гравцями національної збірної через кілька років.

Я дуже здивований, що до U-21 не потрапив Гурам, який уже грає за першу команду Хайдука. Попри те, що це футболіст 2009 року народження, він уже досить упевнено почувається на рівні дорослого футболу.

Є той же Сикут, який непогано проявив себе на Євро. Є Хлюд, можливо, Оліченко та ще кілька футболістів, яких уже зараз можна поступово інтегрувати в молодіжну збірну.

Потрібно активно працювати з 2007-м і 2008-м роками народження, долучати цих футболістів до U-21, давати їм міжнародний досвід і поступово готувати до дорослого футболу.

Тому що головне завдання молодіжної збірної — не просто пройти черговий відбір. Головне — розвинути футболістів, які через кілька років зможуть дорости до національної збірної України.