Сьогодні нашому улюбленому Львову — 769 років. І буду зізнатись в коханні)Я неймовірно сильно люблю це місто. Можу розповідати про нього годинами — і водночас не уявляю, скільки ще сотень годин знадобиться, аби пізнати його по-справжньому. Львів — це нескінченна історія, що живе у звуках юрби на вузьких вуличках, у спонтанних зустрічах зі знайомими, бо нас просто звело місто. Коти на Княжому, м’яке світло заходу сонця на кам'яних фасадах, неймовірні люди і глибока пам’ять, відчуття спільності і різноманітність.Мені трохи шкода, що зараз маю менше часу на мандрівки та міські дослідження. Хотілося б частіше водити екскурсії, ділитися з вам новим. Вірю, що влітку до цього повернусь. Дякую вам за багато-багато чудових годин, що ми провели спільно, мандруючи містом! А поки — працюю над дипломною роботою з архітектури і ще над одним дуже важливим проєктом, про який розповім вже незабаром. Скажу лише одне: не плануйте нічого на 1 червня — залиште цей день для бойової медикині Ірини Цибух 💔До 20.05 все ще проводитиму індивідуальні екскурсії, далі з 20.05 - 20.06 не проводитиму екскурсій, вкладатиму усі зусилля в завершення цих 2 проєктів, про які згадував вище. Тому, якщо ви б хотіли на індивідуальну екскурсію, декілька слотів на наступні тижні ще є, усі деталі тут