Тростянецька міська рада | ТРОСТЯНЕЦЬ У СКОРБОТІ: ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУСТЬ ЗАХИСНИКА ЮРІЯ ...

🇺🇦ТРОСТЯНЕЦЬ У СКОРБОТІ: ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУСТЬ ЗАХИСНИКА ЮРІЯ ЛУКАШОВАТростянецька громада знову в жалобі. Сьогодні місто схилило голови в скорботі, проводжаючи в останню путь свого земляка, воїна Збройних Сил України Юрія Миколайовича Лукашова, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.Чин поховання відбувся сьогодні на Алеї Слави кладовища по вулиці Пам’яті, у морозний зимовий день. Віддати останню шану Герою прийшли рідні та близькі, друзі, побратими, представники міської ради, духовенство та небайдужі мешканці громади. Уздовж дороги від дому Юрія на провулку Шкільному і до самого кладовища тростянчани, стоячи на колінах, утворили живий коридор пам’яті.Юрій Миколайович народився і виріс у Тростянці. Закінчив школу №4, згодом здобув професію електрогазозварювальника у Тростянецькому ПТУ-25. Працював за спеціальністю — спочатку на цукровому заводі, пізніше на залізниці. У червні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив механіком радіорелейної станції взводу зв’язку роти зв’язку тилового командного пункту польового вузла зв’язку батальйону 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Брав участь у важких боях на Покровському напрямку, гідно виконуючи військовий обов’язок.У жовтні 2024 року родина отримала страшну звістку — під час боїв у районі Селидового Донецької області Юрій зник безвісти. Рік і три місяці рідні жили надією, вірили у диво, чекали повернення. На жаль, згодом надійшло офіційне підтвердження, що мужній воїн загинув 23 жовтня 2024 року.Під час церемонії прощання слова підтримки родині висловив заступник міського голови Володимир Злепко. Він наголосив, що Юрій був справжнім Захисником, мужнім воїном, турботливим сином, надійним другом. Саме завдяки таким людям Україна тримається і неодмінно здобуде Перемогу, хоч і платить за неї надзвичайно високу ціну.Про бойовий шлях та людські якості Юрія з теплом і болем говорив його побратим із 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри. Він підкреслив, що Юрій Лукашов був відповідальним, сміливим і вірним військовій присязі до останнього подиху.Заупокійну панахиду відслужив настоятель Вознесенського храму отець Олександр Карпець. Під час поховання пролунали три почесні залпи. Після виконання Державного Гімну України військовослужбовці передали матері Героя, Валентині Дмитрівні, синьо-жовтий прапор, як символ вдячності держави за жертовність її сина.Світла пам’ять про Юрія Миколайовича Лукашова назавжди залишиться в серцях його рідних, друзів та всієї Тростянецької громади.Щиро співчуваємо матері Валентині Дмитрівні, брату Володимиру, доньці Вікторії, усім рідним і близьким. Розділяємо ваш невимовний біль і схиляємо голови у скорботі.Вічна пам’ять і слава Герою Юрію Лукашову.Спочивай з миром, наш Захиснику.