Продовжуємо рубрику із текстами ілюстраторів Толкіна про самих себе з альбому "Tolkien's World". Сьогодні у нас на черзі славнозвісний Алан Лі 🎨 В ілюстрування Толкіна своєю головною задачею я вважаю створення такої візуальної репрезентації книг, яка б не йшла із ними в розріз, а лише доповнювала те, що в уяві читача створює авторський текст. В такому випадку героїв і їхні епічні пригоди треба зображувати ніби художник і читач знаходяться поруч, але в тіні, на певній дистанцій, і лише іноді можна дозволити собі наблизитися до них у моменти великої емоційної напруги. Але варто уникати спроб передати в ілюстрації весь рівень піднесення і драматизму тих чи інших сцен.Одним із найбільш потужних образів у книзі, на мою думку, є момент, коли Ґолум танцює біля провалля у жерло Судної гори і поруч із ним стоїть Фродо із рукою без одного пальця. Але напруга сцени відвертала мене від бажання зобразити її, тому спочатку треба було створити фундамент. Цим фундаментом став Ородруїн і його велич, які я зобразив на ілюстрації, де на його підніжжях Ґолум слідкує за гобітами. Отже, враження від Судної гори на першій ілюстрації посилює враження від другої із сценою в її жерлі.Такий хід є легшим, як мінімум, в технічному плані. Адже роздруковані на крейдовому папері зображення мають розташовуватися в інтервалі 16 або 32 сторінок, що дуже полегшує художнику муки вибору між тим що треба зобразити, а що ні.Для мене важливо, аби кожна ілюстрація відповідала тексту, який знаходиться на сторінці поруч із нею. І це теж сприяло моєму вибору у пошуку сюжетів для ілюстрацій, часто не надто очевидних."Володар Перснів" є настільки довершеною книгою, що тут немає і сторінки, де не відбувалось би щось драматичне, прекрасне чи жахливе. Лексика і рядки роману настільки гарні й елегійні, що будь-яка спроба перенести їх в живопис видається мені незграбною.Толкіну вдалося створити світ, який існує поза межами власного наративу. Середзем'я доступне уяві кожного з нас завдяки тому, на чому звів його Толкін: історія, мітологія і віра в саме існування цих земель.Я вважаю привілеєм саму лише можливість ілюструвати "Володаря Перснів". Ця книга вплинула на мене і тоді, коли я читав її вперше, і на мою кар'єру загалом. Вона спрямувала мій інтерес, але не в напрямку фентезі, о ні, а до міту і леґенди, а також породила в мені відчуття глибокої поваги до мистецтва оповідача. #автобіографії_ілюстраторів