Source
Терапевтичний щоденник священника | ЯК ПОЛЮБИТИ БОГА, ПОЛЮБИВШИ СЕБЕ 46Кому потрібна така Церква?Я у своєм...
385 Views/Reach
2026-10-25 06:25
Message №2228
ЯК ПОЛЮБИТИ БОГА, ПОЛЮБИВШИ СЕБЕ 46
Кому потрібна така Церква?
Я у своєму житті зробив багато помилок. Особливо в молодості: я був дуже суворий, і люди, дивлячись на мене, думали, що я буду їх сварити, коли вони вчиняють неправильно.
Одного разу мені сказав знайомий: «Навіщо мені йти до храму, отче, якщо все, що я роблю, — це гріх? Адже в храмі мене постійно лають. Хоч би що я сказав, люди Церкви мені відповідатимуть, що я йду хибним шляхом. Я почуваюся винним, мене терзають докори сумління. І це мені анітрохи не допомагає».
Але ж хіба це життя християнина? Хіба це шлях туди, де ми хотіли б опинитися і куди хотіли б відвести молодь?
Ти ж хочеш, щоб твоя дитина була християнином. Навіщо? Щоб вона стала такою ж убогою, як і ти? Бурчливою і неспокійною? Ти хочеш, щоб твоя дитина прийшла до храму і занурилася в ту саму депресію, у болото? Як ти можеш надихнути і привести кого-небудь до Христа, якщо твоя власна душа постійно потопає в печалі?
Уяви, зараз прийде до тебе людина Церкви, щоб запросити до храму, і почне говорити так: «Прийди до нас, там ти плакатимеш, відчуватимеш почуття вини, бруду, гріха».
Що це? Повне крушення надій!
Пам'ятаю одного хлопчика зі школи, де я викладав. Ще до того, як я прийняв сан, цей хлопчик, бачачи мене на перерві, піднімав палець і казав: «Гріх, гріх! Пане вчителю, це гріх!» Я його одного разу запитав: «Що ти маєш на увазі?» — «Хоч би що ми вам сказали, ви відповісте, що Господь вважає це гріхом». — «Чому ти так говорити? Звідки ти це взяв?» — «Нізвідки. Ви, дорослі — богослови і люди Церкви, — завжди мені так говорите. Хоч би що я робив, це провина. Хоч би що я говорив, Господь не згоден зі мною».
Але ж любов Господа — це дещо інше. Так, Господь закликає нас до святості, до невинності, до чистоти. Але це не означає, що якщо ми не такі, якими Він хоче нас бачити, Він нас не любить. Він любить нас завжди і без будь-яких умов! Саме Свою любов Він використовує для залучення нас. Наша душа зігрівається любов'ю, Він прагне, щоб ми повернулися до Нього, якщо захочемо. Але зовсім не через вину і докори сумління!
Я не в змозі більше терпіти цю атмосферу убогості та занепаду. Подумай і ти над тим, про що ми говорили.
#порадня_духовність_психологія #порадня_здорова_духовність #порадня_дорослість
Кому потрібна така Церква?
Я у своєму житті зробив багато помилок. Особливо в молодості: я був дуже суворий, і люди, дивлячись на мене, думали, що я буду їх сварити, коли вони вчиняють неправильно.
Одного разу мені сказав знайомий: «Навіщо мені йти до храму, отче, якщо все, що я роблю, — це гріх? Адже в храмі мене постійно лають. Хоч би що я сказав, люди Церкви мені відповідатимуть, що я йду хибним шляхом. Я почуваюся винним, мене терзають докори сумління. І це мені анітрохи не допомагає».
Але ж хіба це життя християнина? Хіба це шлях туди, де ми хотіли б опинитися і куди хотіли б відвести молодь?
Ти ж хочеш, щоб твоя дитина була християнином. Навіщо? Щоб вона стала такою ж убогою, як і ти? Бурчливою і неспокійною? Ти хочеш, щоб твоя дитина прийшла до храму і занурилася в ту саму депресію, у болото? Як ти можеш надихнути і привести кого-небудь до Христа, якщо твоя власна душа постійно потопає в печалі?
Уяви, зараз прийде до тебе людина Церкви, щоб запросити до храму, і почне говорити так: «Прийди до нас, там ти плакатимеш, відчуватимеш почуття вини, бруду, гріха».
Що це? Повне крушення надій!
Пам'ятаю одного хлопчика зі школи, де я викладав. Ще до того, як я прийняв сан, цей хлопчик, бачачи мене на перерві, піднімав палець і казав: «Гріх, гріх! Пане вчителю, це гріх!» Я його одного разу запитав: «Що ти маєш на увазі?» — «Хоч би що ми вам сказали, ви відповісте, що Господь вважає це гріхом». — «Чому ти так говорити? Звідки ти це взяв?» — «Нізвідки. Ви, дорослі — богослови і люди Церкви, — завжди мені так говорите. Хоч би що я робив, це провина. Хоч би що я говорив, Господь не згоден зі мною».
Але ж любов Господа — це дещо інше. Так, Господь закликає нас до святості, до невинності, до чистоти. Але це не означає, що якщо ми не такі, якими Він хоче нас бачити, Він нас не любить. Він любить нас завжди і без будь-яких умов! Саме Свою любов Він використовує для залучення нас. Наша душа зігрівається любов'ю, Він прагне, щоб ми повернулися до Нього, якщо захочемо. Але зовсім не через вину і докори сумління!
Я не в змозі більше терпіти цю атмосферу убогості та занепаду. Подумай і ти над тим, про що ми говорили.
#порадня_духовність_психологія #порадня_здорова_духовність #порадня_дорослість