ЯК ПОЛЮБИТИ БОГА, ПОЛЮБИВШИ СЕБЕ 40
Залиш дитину в спокої. 
Якщо ви не зрозуміли мене, тоді продовжуйте робити те, що ви робите. Страждайте, мучте своїх рідних, варіться у власному соку, продовжуйте робити ті самі помилки, бийте носи, бийтеся, не розумійте близьких, робіть усе, що хочете. Але це зовсім не той дух, яким пронизана притча про блудного сина.

Сестра Магдалина, духовне чадо отця Софронія, пише, що в однієї матері син зв'язався з протестантами, ходив на зібрання, молився, а мати хотіла навернути його в православ'я і казала: «Пропадає моя дитина, стає блудним сином» (духовне відступлення — це омана, блуд). Вона кричала, лаялася, постійно сварилася з ним. Але син продовжував ходити до протестантів. І все тому, що упертість дитини завжди сильніша, ніж наполегливість отця чи матері, і завжди діти перемагають, а батьки зазнають поразки. І ось мама замислилася. Вона почала молитися, заспокоїлася. І одного разу їй син черговий раз каже: «Мамо, я йду». — «Куди?» — «Ти знаєш куди — я йду на зустріч з вивчення Біблії і помолитися». А мати тоді й каже: «Будь здоровий, синочку. Помолись і за мене там». Син здивувався: «Що? Ану повтори. Помолитися за тебе?» — «Так, помолись за мене». Син був вкрай здивований.

Цього разу мати не стала сварити його, не стала докоряти, не стала кричати. Душа його пом'якшала. Він побачив, що мама, будучи православною, відреагувала інакше. І справді, я вважаю, що така її поведінка була православною. В її основі лежать поняття «повага», «свобода», «любов», «істина». Вона не стала пособником його віри, але образ дій, яким вона смиренно захистила віру свою, був істинно православним. Я не знаю, чи змінився син, але того дня вони не посварилися. Душі їхні були умиротворені й спокійні.

Так мати набагато більше допомогла дитині, ніж тоді, коли кричала на неї. Її позиція вимагає великого і сильного серця. Вона означає, що я приймаю рішення заспокоїтися в Господі, не смикати більше своїх близьких. Я більше не хочу змушувати їх чинити так, як подобається мені. Якщо вони самі захочуть змінитися, нехай змінюються. Хто бажає допомоги, отримає її без моїх докорів.

Саме в цьому виклик для тебе як батька чи матері. Залиш свою дитину в спокої. Сотвори диво! Зміни її... життя своєю молитвою. Поглядом, добротою, любов'ю, свободою.

Припини докоряти і тиснути на інших. І взагалі, залиш усіх у спокої! Свого сусіда, колегу, дружину, чоловіка, усіх. «Але Господь заповів нам бути місіонерами». Так і я кажу тобі про місіонерство. Тільки це місіонерство особистої святості, особистого примирення і зближення з Господом — і воно найскладніше. Це місіонерство особистої сильної молитви і радості, яку випромінюватиме твоє власне життя.

Коли вмирає святий, у нас залишається його тіло, яке ми називаємо мощами. Мощі когось турбують чи непокоять? Ні. Скільки людей вирушають різними дорогами в різні боки вклонитися святим останкам. Мощі святого Іоанна перебувають у храмі, в одному місці, нікого не турбуючи. Але він любить усіх людей: грішних, хворих, хороших і поганих. Він розкрив свої обійми і чекає на всіх, хто приходить до нього. Він чекає. Чи можеш і ти стати таким святим? Якщо хочеш допомогти своїй дитині — допоможи їй любов'ю та молитвою. Докучай Богові, але не дитині, не своїм близьким! Непокой постійно тільки Господа! Ти можеш так робити? Ти можеш прокинутися вночі й помолитися за дітей у всьому світі та за власних дітей? Зроби це.