Ускладнене горювання в сучасній класифікації офіційно визначається як Розлад тривалого горя (РТГ). Згідно з МКХ-11 та DSM-5-TR, це стан, при якому процес переживання втрати затягується на неприродно довгий термін і супроводжується інтенсивним дистресом та порушенням базового функціонування людини. Головні діагностичні критерії та особливості цього стану систематизовано за двома основними посібниками:Часові рамкиМКХ-11 (Міжнародна класифікація хвороб): Симптоми повинні зберігатися протягом щонайменше 6 місяців після втрати.DSM-5-TR (Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів): Симптоми діагностуються, якщо після втрати минуло більше 12 місяців для дорослих (або 6 місяців для дітей/підлітків). Основні симптомиЩоб діагностувати розлад, у людини мають спостерігатися інтенсивна туга за померлим та супутні прояви (більшість днів протягом останнього місяця): 1. Прояви туги за померлим:Постійне, нав'язливе відчуття втрати, туги та суму за померлим.Інтенсивне бажання або думки про померлого.Нав'язливі роздуми про обставини смерті.2. Супутні симптоми (порушення адаптації):Уникання нагадувань про втрату (місць, речей).Відчуття емоційної порожнечі або втрати сенсу життя.Втрата довіри до світу, відчуття, що "частина власної особистості померла разом з людиною".Труднощі з прийняттям та адаптацією до нового життя без померлого.Діагностичні маркериДля постановки діагнозу важливо, щоб:Реакція горя була клінічно значущою і виходила за межі культурних та релігійних норм.Цей стан викликав серйозні проблеми у соціальній, професійній чи інших важливих сферах життя. Відмінності від звичайного горя та депресіїЗвичайне горе: Інтенсивність симптомів з часом поступово знижується, людина зберігає здатність функціонувати і відчувати радість (хоча періоди суму можуть повертатися).Розлад тривалого горя: Інтенсивність залишається високою, біль і туга майже не слабшають роками. Депресія: При депресії страждає загальне сприйняття себе (почуття провини, втрата самооцінки, ангедонія). При ускладненому горі біль людини прямо прив'язаний до образу втраченої особи.При цьому стані особа потребує професійної допомоги кліничного психолога, психотерапевта, психіатра.#порадня_терапія_горя