Як зрозуміти, що у нас залежність.

Комп'ютерні ігри, серіали, залипання в телефоні, компульсивна їжа або покупки на маркетплейсах у кредит - все це не так нешкідливо, як здається. Вчені порівняли топографії мозку залежних від речовин, тих, хто грає, залежних від їжі, сексу, шопоголізму, трудоголізму або інших людей. Виявилося: там відбуваються такі ж біохімічні зміни, як у алкоголіків та наркоманів. Ті самі гормони виробляються по-іншому. Чому так? Будь-яка залежність - уникнення реальності. Невміння проживати почуття, комунікувати зі світом та людьми, тримати власні та дотримуватися чужих кордонів. Наприклад, ігрова залежність. Насправді, щоби мати здорове та усвідомлене життя, потрібно розвивати свою особистість всебічно: вчитися професії, ходити на тренування, прокачувати навички спілкування, духовно зростати. Це складно. Довго. Дорого. А в комп'ютері ти закриваєшся від реальності та розвиваєш віртуального персонажа. Набагато швидше та з меншими витратами ніж у реальному житті. Потім виходиш надвір (чи тебе витягують). Виявляється, поки ти грав, у тебе утворилася зайва вага, самооцінка просіла, спілкуватися стало ні з ким. Цілий комплекс наслідків. І тепер розвивати себе ще складніше. А у грі - клік і готовий персонаж. Що робить терапія? Допомагає повертати зв'язок із реальністю. Людина заново (або вперше) навчається:- Помічати, називати, проживати свої почуття- комунікувати зі світом- приймати себе- розгрібати наслідки того, що сталося, доки вона ховалася за залежністю. Схильність «звалитися» нікуди не зникає, але згодом з'являється навичка повертатись у тут і тепер, а не жити вигаданим світомТож ми живемо в реальності чи тікаємо від неї?#порадня_терапія_співзалежності #порадня_терапія_залежності