Що таке ЯЩУР?Ящур – це вірусне захворювання з гострим перебігом, висококонтагіозне, яке здебільшого вражає свійських тварин, а саме: велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних, проте також сприйнятливі й дикі тварини (олені, козулі, лосі та дикі кабани). Переносниками ящуру можуть бути і несприйнятливі до хвороби тварини - собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо. На ящур може хворіти й людина. Зараження відбувається при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м'ясо. Можлива пряма передача інфекції людині повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворою твариною. Люди здатні виділяти вірус протягом 24-48 годин. Клінічними ознаками є: слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту. Можливе повторне захворювання тварин з нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур проходить у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт. У овець ящур може протікати безсимптомно. Серед клінічно здорових овець після одужання 50 % можуть бути носіями вірусу протягом 7 місяців. Біля 50 % великої рогатої худоби (далі - ВРХ) після одужання виділяють вірус протягом 8 місяців, деякі до двох років. Тварини, які перехворіли на ящур одного типу, можуть повторно захворіти у разі інфікування вірусом іншого типу. Основним джерелом інфекції є тварини, хворі на ящур, та тварини, які перебувають в інкубаційному (прихованому) періоді хвороби. Інфіковані тварини передають вірус при диханні, зі слиною, носовим слизом, лімфою із лопнувших афт, молоком, сечею та каловими масами. Зараження відбувається шляхом безпосереднього контакту хворих тварин зі здоровими. З моменту зараження до моменту прояву перших клінічних ознак проходить від 7 до 14 днів у великої рогатої худоби та 21 день у інших сприйнятливих тварин. Інфікована тварина контамінує корми, підстилку, годівниці, воду, напувалки, інвентар, приміщення, одяг та взуття обслуговуючого персоналу, які і є факторами передачі вірусу ящуру. Протягом інкубаційного періоду вірус виділяється зі слиною, молоком за 7 днів до появи ознак захворювання, зі спермою за - 4 дні. У період, коли хвороба проявляється клінічно, епітелій та рідина везикул містять велику кількість вірусу. Більшість секретів та екскретів інфекційні протягом 4-5 днів, слина - 11 днів. Тварини, які перехворіли на ящур, щеплені проти ящуру або утримувались разом із хворими впродовж тривалого часу (до року), можуть бути вірусоносіями та потенційним джерелом збудника інфекції. Для профілактики захворювання тварин необхідно:дотримуватись суворого контролю доступу людей, до стада (заборона стороннім особам потрапляти на територію ферм та в’їзд машин, які перебували за межами господарства, без дезінфекції);забезпечити регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття;дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства;забезпечити належну утилізацію гною та сміття, утилізацію трупів тварин здійснювати на місцях діючих худобо могильників та біотермічних ям;користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин повідомляти державну службу ветеринарної медицини району. При ознаках захворювання чи незвичній поведінці тварин та у випадку їх масової загибелі необхідно терміново повідомити територіальні підрозділи Держпродспоживслужби чи державну лікарню ветеринарної медицини.