• не подякувати;
• не запитати: «Як ти насправді?»;
• не зупинитися і не вислухати;
• відкласти розмову «на потім»;
• не помітити маленьку втому чи радість іншого;
• пройти повз можливість проявити любов.

Бо кожен окремий момент здається занадто маленьким, щоб мати якісь наслідки. Але проблема не в одному моменті. Проблема — в повторенні.

Один раз — це випадковість.
Сто разів — це вже культура.

Маленькі негативні досвіди в сімʼї формують історію стосунків. Саме з таких дрібниць поступово формується внутрішній досвід і переживання:
• «Мене не помічають».
• «Мене не чують».
А через роки люди кажуть: - «Ми віддалилися».

Але ж дистанція почалася не в день великої сварки. Вона почалася з десятків маленьких моментів, які ніхто не помітив.

Головний ворог сім’ї — не лише великі конфлікти. Часто це накопичення маленьких негативних досвідів.

АЛЕ
Маленькі позитивні сімейні досвіди створюють нову історію взаємин.
• Сьогодні я почув тебе.
• Сьогодні ми сміялися разом.
• Сьогодні я дізнався щось нове про тебе.

Здавалося б, дрібниці. Але саме з них поступово виникають інші переживання:
• «Мене бачать».
• «Мене чують».
• «Я важливий/важлива».
• «Ми можемо разом будувати нашу гармонію».

А повторювані добрі досвіди формують нову культуру, котра транслюється в покоління. Культура сім’ї — це те, що ми регулярно переживаємо.

***
Власне, зараз в Академії сімʼї та стосунків ми задумали дещо крутезне для пар — щоб добрих моментів у сімʼї ставало більше.
Поки без деталей 🙂 Але ми вже працюємо.

📍

Яку історію про вашу сімʼю ви створюєте своїми маленькими щоденними діями?