Друзі, щиро вітаю вас з Різдвом!Навколо нас світ і обставини, котрі схожі на корабель у морі під час сильного шторму. І ми з вами та цьому кораблі.Всі емоції, котрі переживають всі українці вже десяток років - це продовження шторму, котрий не просто назовні вирує, а перебрався вже у кожного всередину.Ми шукаємо в новинах маяк, на котрий можна орієнтуватись для того що в тому штормі не потонути назавжди. І ЗМІ періодично малюють примарний пучок світла, щоб надія не померла. Та вже за мить, те тьмяне світло зникає. Я ж не один проживаю подібне? Ви зі мною? Тоді читайте до кінця.За рахунок чого ми тримаємось? Бо ж без хоч якогось орієнтиру ми б не мали підстав залишатись на плаву так довго.Цікаво, що Ісус народився не в іншому світі, де б Він був захищеним від людського зла, а у цьому ж світі, де зрештою Його люди вбили. Він абсолютно усвідомлено прийшов до нас, щоб повернути нам те, що нам належить від самого початку. Те, чого кожна людина без виключення прагне і шукає впродовж життя і до останнього свого подиху - гармонії, миру, внутрішнього спокою. Ми продовжуємо цього всього шукати навіть коли навколо шторми не вщухають. Хіба ні? У вас по іншому?Ми на кораблі під час шторму. Так ось для мене і моєї сімʼї народжений Ісус - це потік Світла, на який ми тримаємо свій орієнтир.Чи закінчився шторм? Ні. Нажаль він не закінчиться, хіба видозміниться з часом.Чи зникне Світло? Ні. Він обіцяв залишатись стабільно постійним завжди поруч. Для того й народився.Христос народився!