🪙 Вчора Національний Банк України ввів в обіг дві нові пам'ятні монети: “Розстріляне відродження. Майк Йогансен” і “Розстріляне відродження. Іван Падалка”, що продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, що були безжально знищені тоталітарним радянським режимом. І якщо про фантастичного майстра слова Йогансена ми вже розповідали, то із майстром пензля - Іваном Падалкою - познайомимо вас просто зараз.♦ Іван Падалка народився 15 листопада 1894 року на Черкащині у багатодітній родині хлібороба козацького походження. Батько любив читати і змалку прищепив цю звичку дітям. Початкову освіту Іван здобув у церковно-парафіяльній школі, після чого вирушив до Миргорода, де вступив до художньо-промислової школи. Там один із місцевих дворян домігся для здібного юнака стипендії.♦ Його наставником у Миргороді став художник і етнограф Опанас Сластіон, який суттєво вплинув на розвиток Падалки. Його роботи ставили за приклад іншим учням і показували на щорічних виставках. Утім, у 1913 році Падалку виключили зі школи за участь в антицарській демонстрації та поширення української преси.♦ Завдяки підтримці Сластіона він отримав роботу в Полтавському етнографічному музеї, де створював копії українських килимів для ткацької майстерні мецената Богдана Ханенка. Це дало змогу вступити до Київської художньої школи. Там Падалка працював у майстерні Михайла Бойчука і швидко став одним із його найближчих учнів. У Києві він оформлював святкові колони, клуби, агітаційні потяги й пароплави, згодом ілюстрував дитячі видання.♦ У 1919 році Падалка долучився до групи монументалістів під керівництвом Бойчука, які розписували Луцькі казарми в Києві. Після завершення навчання викладав у Миргородському, а пізніше в Межигірському керамічному технікумі. У 1922 році одружився з художницею Марією Пасько, в них народився син Євген. Подружжя було змушене жити порізно до 1925 року, поки Падалка не почав працювати у Харківському художньо-промисловому інституті.♦ Наприкінці 1920-х сім’я отримала житло в будинку «Слово» - пізніше він став трагічним символом репресій української інтелігенції.♦ На початку 1930-х роботи Падалки експонувалися на європейських виставках у Стокгольмі та Парижі, де отримали високі оцінки. Проте після запровадження у 1934 році доктрини соцреалізму мистецтво бойчукістів оголосили ворожим, а самих митців почали переслідувати.♦ У 1936 році НКВС заарештувало Падалку та ув’язнило в Києві, застосовуючи тортури. Його звинуватили у вигаданій «націонал-фашистській організації» та засудили до смертної кари. Вирок виконали 13 липня 1937 року того ж дня. Разом із ним розстріляли і Михайла Бойчука.♦ Після страти дружину Марію Пасько також заарештували. Їхнього 14-річного сина Євгена відправили до дитбудинку, де його сліди загубилися. Після 21 року в таборах на Колимі мати намагалася знайти сина, але до самої смерті у 1991 році так і не отримала жодної звістки.