🗺 В цей день 144 роки тому в Дрогобичі на Львівщині народився Григорій Коссак, командант Українських січових стрільців, полковник Української Галицької армії.В їхній хаті часто гостював Іван Франко, з яким пізніше Григорій листувався. Навчався він в дрогобицькій гімназії, закінчив учительську семінарію. Викладав у Бережанах. Був активним діячем «Просвіти», брав участь у створенні січового руху.З початком Першої світової війни мобілізований до австрійської армії. Командир куреня Легіону Українських січових стрільців. Відзначився в боях за Маківку, визволяв Дрогобич від росіян. Згодом став командиром Першого полку УСС та заснував Вишкіл УСС. Очолював стрілецький похід, яким проводжали в останню путь Івана Франка.Як колишній педагог, забороняв приймати в українське військо неповнолітніх, яким належало «пильнувати, насамперед, книжки й учитися, учитися й ще раз учитися, щоб бути корисним Україні».Тяжко пережив угоду Симона Петлюри з поляками восени 1919-го. А після укладення угоди УГА з армією Денікіна залишив службу. Перебував на Закарпатті, у чеському таборі інтернованих галицьких вояків, емігрував в Австрію. Але в 1924-му, на хвилі «українізації» й «національного відродження», переїхав в радянську Україну. Викладав українознавство в школі червоних старшин у Харкові, очолював військову кафедру Дніпропетровського хімічного інституту.Та в 1931 році був заарештований разом із братом Василем і низкою відомих українських діячів за звинуваченням у приналежності до фіктивної підпільної терористичної організації «Український національний центр». Засуджений на 6 років, ув’язнення відбував на Соловках і на Уралі. Після звільнення в 1937 мешкав у дочки в Москві, викладав німецьку мову на фабриці.В лютому 1938-го Григорій Коссак був заарештований вдруге, цього разу за звинуваченням "у шпигунстві та приналежності до Української військової організації". 2 березня 1939-го Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до найвищої міри покарання і наступного дня розстріляний. Полковника Коссака реабілітували в 1989 році, через півстоліття після його смерті.