🪙 Вчора Національний Банк України презентував дві нові пам'ятні монети, вшановуючи пам'ять митців Розстріляного відродження - Миколи Хвильового і Юліана Шпола.І, якщо ім'я Хвильового відоме сьогодні багатьом, постать Михайла Ялового, що творив під псевдонімом Юліан Шпол, тривалий час була практично стерта з пам'яті поколінь - до такого ступеню, що довгий час вважалося, що це дві різні особи.Тож сьогодні ми розкажемо найцікавіші факти з життя цього непересічного українця.✨ Михайло Яловий народився 5 червня 1895 року в селі Дар-Надежда Полтавської губернії, тепер – Харківської області. У 1916 році вступив на факультет медицини до Київського університету Святого Володимира (нині це Університет ім. Т.Г. Шевченка)Ставши студентом, майже одразу потрапив у вир революційних подій. Не розмірковуючи, став членом партії соціалістів-революціонерів, яка захищала інтереси селянства. 1918 року партія розкололася, Яловий згодом пішов у ліве крило “боротьбистів”, які стояли за світову революцію і створення всесвітньої федерації республік, але зі збереженням української державності.✨ У 1925 році Михайло разом із своїм другом Миколою Хвильовим, створює ВАПЛІТЕ і стає першим президентом організації. ВАПЛІТЕ, або Вільна академія пролетарської літератури, народилася в Харкові й стала культовою організацією для українського літературного процесу.До її складу увійшли такі відомі митці, як Майк Йогансен, Павло Тичина, Юрій Яновський, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Юрій Смолич, Олекса Слісаренко та інші. Саме цю організацію вважають центром українського відродження 20-х років і хоч академія проіснувала лише до 1928 року, вона посіла значне місце в українському літературному процесі в Радянській Україні.✨ Насамперед, Михайло був відомий не стільки своїми художніми творами, як громадською діяльністю, публіцистикою і літературною критикою. Він активно відстоював засади ВАПЛІТЕ, стосунки між українською і російською літературами. До речі, згодом Ялового та Хвильового виключили із ВАПЛІТЕ з метою збереження організації, але врешті-решт вона також мусила “добровільно” саморозпуститися.Пізніше Михайло працював у державній комісії над створенням нового українського правопису разом із Йогансеном і Хвильовим.✨ Однак вже у 1933 році Михайла Ялового заарештували за надуманим звинуваченням у шпигунстві й організації замаху на другого секретаря КП(б)У Павла Постишева. Арешт друга став останньою краплею для Хвильового, який 13 травня 1933 року на знак протесту вчинив самогубство у харківському будинку письменників "Слово", де вони обидва мешкали. "Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації", – йшлося в його передсмертній записці.Михайло вини не визнав. Але судова “трійка” спочатку позбавила волі на 10 років із засланням у Сєвєрлаг, а через чотири роки винесла вирок про найвищу міру покарання – розстріл. Його виконали 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох. ✨ Лише у червні 1957-го Михайла Ялового реабілітували посмертно.Сподіваємось, творчість цього митця продовжить служити джерелом натхнення та роздумів для нових поколінь читачів, а його історія — нагадуванням про ціну, яку довелося заплатити за культурну та ідеологічну незалежність.