TGLIST.COM.UA
Source
УКРАЇНА, ЯК Є | 10 лютого 1940 року в окупованому німцями Кракові було сформовано Рево...
УКРАЇНА, ЯК Є
@Supernov2022
57 Views/Reach
2026-02-10 11:08
Message №25364
10 лютого 1940 року в окупованому німцями Кракові було сформовано Революційний Провід ОУН. Цей крок зафіксував глибокий внутрішній конфлікт і фактичний поділ організації на два напрями — ОУН(б), пов’язану з іменем Степан Бандера, та ОУН(м), яку очолив Андрій Мельник.Певний баланс усередині ОУН тримався доти, доки жив Євген Коновалець. Його загибель у травні 1938 року усунула фігуру, здатну стримувати суперечності між поколіннями й різними баченнями стратегії. Додатковим каталізатором стала ліквідація Польської держави після пакту Молотова–Ріббентропа: діячі, засуджені на Варшавському процесі та звільнені з в’язниць, відмовилися визнавати рішення Другого Великого збору ОУН, який визначив Мельника новим провідником.Провід українських націоналістів, що перебував за кордоном і складався переважно зі старших кадрів, дедалі більше втрачав довіру активної західноукраїнської молоді. Молоді націоналісти вимагали оновлення керівництва й перегляду зовнішньополітичних орієнтирів. Коли ці пропозиції були відхилені, конфлікт перейшов у відкриту фазу.У лютому 1940 року група соратників Бандери провела нараду в Кракові та проголосила створення Революційного Проводу, обравши його керівником. Значна частина учасників мала досвід підпільної боротьби й репресій, зокрема й за вироками польських судів. Цей крок Мельник сприйняв як виклик, у якому вбачав і особисті мотиви, і зовнішній вплив, зокрема інтерес з боку німецьких структур. Водночас ситуація швидко виходила з-під контролю ПУНу, і навіть спеціальна комісія, створена навесні 1940 року, фактично стала на бік Революційного Проводу.Остаточне оформлення бандерівського крила відбулося у квітні 1941 року на Другому Великому (Краківському) зборі ОУН. Було затверджено склад Революційного Проводу та програмні засади революційного напряму діяльності.Розкол мав серйозні наслідки. Взаємне протистояння послаблювало національний рух і призвело до низки трагічних подій. Після проголошення Акта відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року напруження між фракціями лише зросло. Загибель провідних діячів мельниківського крила в Житомирі дала німецькій владі формальний привід для масових репресій проти ОУН(б).Цей конфлікт не завершився навіть після завершення активної боротьби в Україні й продовжився в еміграційному середовищі. Лише з плином часу обидва лідери — Мельник і Бандера — опинилися поруч біля могили Коновальця в Роттердамі, вшановуючи пам’ять людини, яка свого часу змогла об’єднати розрізнений націоналістичний рух.