Притча про Голого КороляБув собі один король Дональд. Пишався собою, дякуював усім за вдячність та заслуховувався подяками інших. Всю свою каденцію він цінував лестощі до себе, а їх було чимало. Бо нарід його, як і сусідні князівства не бажали псувати з ним відносини, щоб він від образи не утнув якусь емоційну дурню. Усе, чого тільки не бажав Король, усе негайно збувалося. От, скаже він:— Най буде моєму народові достаток і злагода! І одразу нарід біжить йому звітувать про те, як достаток переливається через злагоду.Пригрозить він сусідам:— Хай їм буде кепсько! І одразу прислуга біжить йому звітувать, як сусіди в каятті замислилися над своєю поведінкою. Зрозумів Дональд, що він — як Син Божий, може діла вершити в святій ефективності на своєм місці. І задумав він, що в Раю його може чекати Особливе Місце, Овальне, для найефективніших Райчан, а для цього потрібно на Землі грішній зупинити усі війни, усю ворожнечу, щоб лише Мир панував, а Королю видали Нобєля і восхваляли на Різдво і Піст.— Повєліваю, щоб всі війни прєкратілісь! — гаркнув Король і подивився на Звітунів. Ті вклонилися і звітанули, що всі війни щойно припинилися, але одна війна все ж таки досі триває.— Просто, це не ваша війна, це війна маркіза Байдена. - почав заспокоювати його один із Звітунів. Але Дональд був непохитний:— Я всесильний і всемогучий, хіба ні? Запросив він одну з воюючих сторон і сказав:— Негайно прекращайте!— Ми не проти, але ж на нас напали! - відповідають ті: - Якщо ми припинемо, то нас здолають.— Хм... - почухав потилицю король: Хм... Ну, гаразд, логічно. Запросив він другу сторону. Приїхали ті, і не з пустими руцями, а з урочистим подарунком. Дональд розкрив коробку:— Що це? - питає.— Це Прєкращєніє! Як ви і просили! Наш Цар шанобливо ставиться до Вас, тому він не міг відмовити Вам у Прєкращєнії, натомість, він звелів негайно подарувати його Вам! Розчулений Дональд зібрав на площі народ, ЗМІ, консулів та представників інших королівств вдягнув на себе Прєкращєніє і почав позувати перед усіма. Всі довкола схвально аплодували і милувалися Прєкращєнієм. — Яке чудове Прєкращєніє!— Прєкращєніє достойне вашої величності!— Прєкращєніє ідеально підкреслює Вашу осяяність!— Прєкращєніє пасує заслужуючим місця в Раю!! Дональд граціозно прохажувався перед натовпом, аж раптом якийсь малий пиздюк не витримав і викрикнув:— Так на ньому ж ніхуя нема!!! Про що взагалі мова? Голий дід ходить, чим всі милуються? Мамка пиздюка заїхала малому по потилиці та злякано подивилася навколо. Настала гробова тиша. Раптом хтось з натовпу викрикнув:— Я, чесно кажучи, теж не доганяю, яким Прєкращєнієм хто милується, я лише бачу голого короля. Король Дональд зупинився і подивився на Звітунів.— Ганьбаньба! - заверещали ті: - хто тут сліпий і не бачить чудового Прєкращєнія на нашому Королю?? Але натовп вже не слухав Звітунів, а почав хіхікати і ржати:— Голий Король!!! Ха ха!— Дональд голяка позує!!!— Ухахаха!!! Дональд замислився :«Все ж таки народ якийсь дурний, невже вони думають, що Цар, який подарував мені таке шикарне Прєкращєніє, міг мене надурити? Він нормальний хлопець, ми завжди ладнали з ним. Напевно, мені просто заздрять, але місце в Раю заздрощами не арендувати!» Король демонстративно поправив на собі Прєкращєніє і подався грать у гольф.