Це не сатьям. Це не дгармічна ясність. Це не голос Прабгупади про справедливу відсіч. Це індійська дипломатичність в шаблоні невизначеності.Ціна духовного тумануУ цього шаблону є ціна. Його ціна – деморалізовані українські послідовники. Його ціна – воїни-вайшнави, яких змушують соромитися власної дгарми. Його ціна – родини захисників, які в релігійних громадах відчувають себе майже кастою недоторканих. Його ціна – вдова Яшода. Його ціна – дві доньки Буддгарі прабгу. Його ціна – тіло загиблого героя, до якого майже не прийшла його ятра.Тому коли наступного разу хтось скаже: “Бодгаяна Свамі ж засудив агресію”, поставте просте питання:яку саме агресію?чію саме агресію?якої саме держави?проти кого?І якщо у відповіді не прозвучить слово “Росія”, значить, перед вами не засудження агресії. Перед вами духовна дипломатія, яка в час війни працює на користь агресора.Бо дгарма без правди – це декорація. А правда без конкретності – це туман.І в цьому тумані дуже зручно ховатися тим, хто не хоче бачити очевидне: Росія вбила Буддгарі прабгу, а його діти тепер отримують подарунки від “Духовної Матерії” замість свого тата.Офіцер ЗСУ, Михайло Ташков (Мукунда Харі дас)