Трохи про кризу управління на окупованій території Херсонської області.Процеси, які ми відстежуємо, мають системний, масовий характер. Окупанти стикнулися з проблемою організації ефективної системи управління з самого початку захоплення херсонських громад. Лідери місцевого самоврядування, у переважній більшості, від співпраці відмовилися. Потрібна була «демократична картинка» і видимість локальної підтримки «визволення», тому на керівні посади середньої ланки масово набирали колаборантів. Причому критерії професіоналізму, лідерства, правосвідомості або хоча б елементарної адекватності були наприкінці списку кваліфікаційних вимог. Головне — лояльність окупантам. Як результат — повний хаос і деградація медицини, освіти, комунальної сфери тощо.Потім почалися «чистки». Місцевих «корисних ідіотів» звільняли, саджали (переважно за посадові злочини, корупцію) або переводили в глухі російські регіони. На їхнє місце ставили громадян рф, яких стягували звідусіль, з будь-яких сфер — аби лише погоджувалися приїхати працювати й жити на окуповані території. Рівень професіоналізму… самі розумієте. Вахтовий метод теж особливих результатів не дає: «твори безлад — ми тут проїздом…».Зараз ситуація така, що, попри створювану пропагандою картинку «процвітаючого російського світу і щасливого населення», більшість громад перебувають у стані або гуманітарної кризи, або живуть у режимі, близькому до виживання. І тенденція — лише до погіршення ситуації.