✙СІЧЕНЬ✙ | За останній час вже кілька разів почув від москалів цікаву тезу щодо в...

За останній час вже кілька разів почув від москалів цікаву тезу щодо війни. В ключі моїх пред'яв і питань, чому вони на нас напали, навіщо їм ця війна, іноді вони приходять до такої тези:Ну війна ж була завжди, люди вічно воюють і це наша частина, наша природа, на що я кажу, що останні 80 років в цивілізованому світі війни не було і війна це не метафізична сутність, вона сама по собі не починається і сама по собі не проходить, її починають і ведуть конкретні люди, її спонукають конкретні причини і головне питання, чи можна їй запобігти і як.Але загалом теза цікава, всю історію воюємо і інакше не бувало.Нещодавно я трішки познайомився з історією такого всім відомого персонажа як Гай Юлій Цезар. Мабуть не всі добре можуть розповісти його історію, як і я донедавна, але всі точно чули це ім'я. Мушу сказати, що персонаж безумовно цікавий, безумовно геній, таких людей зараз більше не роблять. Можливо багато з вас вважають, що це найвеличніший імператор Риму, але дочитайте до кінця і ви зрозумієте, що ні. Звісно коли я слухав про його завоювання Галії (сучасна Франція) я співпереживав галам, адже не можу відділити свій особистий досвід від сприйняття минулого. Проте завжди треба старатись сприймати історію без модернізації, тобто не навішувати на минуле поняття і уявлення теперішнього. Ми продукт двох тисяч років історії після Цезаря, навіть якщо ми атеїсти, ми все одно продукт іудео-християнської моралі, пізніших ідеологів гуманізму і лібералізму, які стояли на цьому ґрунті, тому той факт, що Цезар проголосив себе богом, нами сприймається не так, як сприймався Цезарем і власне Римлянами. Так само треба сприймати і його завоювання Галії, не через призму гуманізму, цінності людського життя, християнське "не вбивай".Коротше кажучи Цезар був дійсно геніальним полководцем. Але не він головний герой моєї історії. Головний герой моєї історії Гай Юлій Цезар Октавіан, або Октавіан Август, родич того самого Цезаря. Хворобливий хлопчина, який після насильницької смерті Цезаря раптом зрозумів, що Цезар в заповіті вказав його як свого прийомного сина і наслідника імперії. Цезар щось побачив в цьому хлопцю, адже обрав не свого рідного сина Цезаріона (сина від Клеопатри), а двоюрідного онука, який фанатично любив читати і навчатись, а також не вирізнявся хорошим здоров'ям. Юлій Цезар в людях таки розбирався.Октавіан опинився в складних умовах громадянської війни, яка спалахнула після вбивства Цезаря, де він мусів вигризати собі місце під сонцем. Але після дуже захопливої історії його перемог, які не менш захопливі ніж історії його названого батька, він таки стає правителем Риму. До чого я це все розповідаю. До того, що Октавіан Август став тим імператором, за якого Рим набув найбільшого розквіту, особливо в мистецтві. Він став людиною, яка започаткувала так званий істориками Пакс Романа, або Римський мир. Римський мир це мирний період який тривав два століття. Десять поколінь. Мир царював в Римі і всіх його колоніях. По суті майже у всьому відомому тоді світі, цивілізованому так точно.Війна хоч і є постійним супутником людства протягом всієї історії, як і інші вершники апокаліпсису, як мор, голод і звісно смерть, але не є чимось детермінованим. Рим, для свого часу, був неймовірним розквітом цивілізації, проте для сьогоднішньої філософської думки, це майже варварство, тож якщо Римляни, або якщо персоніфіковано Октавіан Август, змогли побудувати мир аж на 200 років, тоді смішно стверджувати, що у сьогоденні війна це щось, чого не уникнути, якась людська природа.Звісно на заваді стоїть сучасне варварство, на жаль. І я б міг вчергове поскаржитись, що вже не роблять таких Цезарів чи Октавіанів, які можуть дати раду сучасним варварам, але не буду, адже це не щось нове. Адже Пакс Романа закінчився теж і ви не повірите, але через схожі проблеми, які переживає наша цивілізація)))Але це вже зовсім інша історія.