✙СІЧЕНЬ✙ | ️‍🔥 Коляда.У давніх слов'ян напередодні дня Зимового Сонцестояння до х...

❤️‍🔥 Коляда.У давніх слов'ян напередодні дня Зимового Сонцестояння до хати міг зазирнути дивний і страшний гість — Карачун. Також відомий як Корочун — це, ймовірно, одне з імен Чорнобога або одна з темних іпостасей Велеса. Корочун — король морозу, холоду, мороку, що "корочує" день. Це символ року, що минає. Злий дух, який так і прагне забрати життя, особливо у тих, хто ще зовсім молодий. В різних слов'янських мовах подібні слова означають як одну із назв свята, так і Колядний пиріг, і навіть раптову смерть. Не вітер виє — Карачун завиває. Не дерева тріщать від морозу – це Карачун б'є по них своєю палицею. Карачун був антропоморфним втіленням морозу у вигляді величного, наче ялини та сосни, високого сивого старця з довгою бородою. З палицею — незмінним атрибутом войовничого і мудрого духу, цей атрибут може символізувати і жезл правителя, і спис. Загалом, у будь-якому випадку, це символ влади, в його руках здатної обернутися, скоріше, покаранням.Але наставав ранок, Карачун не приходив, Карачун помирав до наступного року. Починалася Коляда. У ці дні, ніби прощаючись з роком, ходили в гості, приносили подарунки, рядилися в химерні шати, одягалися у вовняний одяг, щоб бути схожими на жителів лісу. Стрибали через багаття, запускали вогняне колесо, танцювали навколо вогнища, співали колядки і ворожили. Їжу їли, приготовану на особливому, "живому вогні" — добутому тертям дерев об дерево.Важливою частиною свята було колядування — вбрання костюми справжніх і міфічних тварин, підбирання масок і ходіння з піснями по дворах. Колядників скрізь зустрічали привітно, це було запорукою того, що майбутній рік стане щасливим. В подяку за пісні колядуючих обдаровували частуванням, ті у відповідь обсипали господарів зерном — символом врожаю, на щастя і благополуччя. Колядували, традиційно, діти. Пісні-колядки найчастіше зустрічаються у східних слов'ян — це ніщо інше як побажання благополуччя будинку і прохання про взаємний обмін подарунками. Але відповідності колядкам є і у словаків та чехів — koleda, словенців — kolednica, coleda, сербів та хорватів — koleda, kolenda. Давні слов'яни також вірили, що в ці поворотні дні вода в річках і джерелах отримує цілющу силу, а боги розсипають щедрі дари всьому світу — все з чим звернешся до відкритого неба неодмінно збудеться.☠️ @vallholl